Києво-Печерська лавра

Києво-Печерська лавра — найдавніший православний комплекс в Україні, один з трьох в державі, що має статус лаври. Заснований він був у 1051 році ченцями Антонієм та Феодосієм, які поселилися у варязьких печерах під Києвом. Звідси, власне і назва монастиря.  Він одразу став епіцентром поширення чернецтва на Київській Русі, а згодом — і культурним ядром держави. Його вважали академією православних ієрархів і осередком медицини, іконо- та  літописання, адже тут творили Нестор, Никон, Сильвестр. У ХІІІ столітті з’явилася збірка оповідань про ченців монастиря, відома як Києво-Печерський патерик, що є цінним джерелом для істориків.

>> Читайте також: Києво-Печерська Лавра: 10 екскурсій в одному місці

Будівництво на території лаври велося до XIХ століття, хоча більшість збережених споруд усе ж представляють архітектуру бароко. У 1078 році звели головний собор на честь Успіння Пресвятої Богородиці. Згодом місцевість огородили оборонними стінами. Постійно добудовували церкви, келії і господарські приміщення. У 1744 році відкрили Велику Лаврську дзвіницю висотою 96 метрів, яка досі є однією з найвищих споруд Києва. 

До приходу радянської влади лавра в різні часи підпорядковувалась Константинопольському і Московському патріархату та Київському митрополиту. У 1920 році комуністична влада заборонила діяльність монастиря і утворила на його території музейний комплекс, який, передбачалося, пропагуватиме атеїстичні ідеї СРСР. На самому початку Великої вітчизняної війни підірвали Свято-Успенський собор. Відновили його лише у 1997-1998 рр., а ще за 10 років до цього у лаврі поновилося чернече життя та богослужіння. 

У 1990 році Києво-Печерську Лавру було внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, а в 1996 році музейний комплекс, заснований на території у 1922 році, отримав статус Національного історико-культурного заповідника. Нині він вважається найбільшим музейним комплексом в Україні, куди входить 144 пам’ятки історії та культури XI—XIX ст.

Зараз, крім заповідника і монастиря, в лаврі діє Київська духовна академія, студія звукозапису, свічкова мануфактура, іконописна, іконо-столярна та швейна майстерні.

Територія

Територія Києво-Печерської лаври займає 22 гектари і поділяється на 5 частин:

• Верхню лавру
• Ближні Печери
• Дальні Печери
• Гостинний двір
• Споруди, поза мурами

Власне, монастир нині розташований на території печер, яку ще називають Нижня Лавра. У той час як Верхня Лавра підпорядковується Міністерству культури України і являє собою Національний історико-культурний заповідник. Ця частина найщільніше забудована і нагадує середньовічне місто з площею та вулицями. Тут розташована Велика Лаврська дзвіниця, відновлений Свято-Успенський собор, Троїцька надбрамна церква (єдина наземна споруда, що збереглася з часів Київської русі), лікарняний монастир, Трапезна, келії, господарське подвір’я, митрополичий сад. Крім того, тут діє низка музеїв:

• Музей книги і друкарства України, 
• Національний музей українського народного декоративного мистецтва, 
• Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, 
• Музей історичних коштовностей України. 

Відповідно до віддаленості від головного монастиря виділяють Ближні і Дальні печери.

Останні вважаються найстарішою частиною комплексу. Їхня довжина становить майже 300 метрів. Вздовж підземних коридорів розміщені мощі 49 святих та знаходяться келії ченців. В одній із них жив засновник монастиря — Феодосій. Поряд знаходиться Феодосійська церква, що є найбільшою печерною спорудою лаври. Також в Дальніх печерах знаходиться найстаріша підземна святиня комплексу — церква Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Ближні печери (Антонієві) утворилися в 1057 році, коли Антоній переселився з сюди з Дальніх. Згодом навколо його келії почали збиратися інші ченці і так утворився новий осередок. Ближні печери утворені трьома вулицями загальною довжиною 383 метри. Також було місце для спільної трапези і три підземні церкви, одна із них біля келії Антонія, названа в його честь.

Гостинний двір являє собою комплекс споруд різного функціонального призначення, побудованих у ХІХ-ХХІ століттях. Також до території Києво-Печерської лаври відносять Церкву Спаса на Берестові (ХІ ст) і церкву Воскресіння Христова (кінець XVII ст), які знаходяться за мурами монастиря.

Події та активності на території лаври

Територією заповідника проводяться екскурсії різного формату: оглядові, тематичні, уроки-екскурсії та інтерактивні квести.

Крім того, діють постійні та тимчасові виставки. Серед постійних — фотовиставка «Миттєвості історії» відкрита в 2011 році до 960-ї річниці заснування монастиря і розповідає його історію в світлинах.

У Микільському лікарняному храмі з 2013 року діє виставка «Фрески церкви Спаса на Берестові ХVІІ століття», де експонується 10 фрескових композицій і можна дізнатися про історію самого храму і історію реставрації живопису ХІІ ст.

У приміщенні колишньої митрополичої бібліотеки можна побачити шедеври кращого мініатюриста в світі — М. Сядристого, того самого, що підкував блоху.

Періодично в музеях організовують тематичні лекції, конференції, майстер-класи  та інші заходи.

У грудні у Великій дзвіниці для дітей облаштовують резиденцію Святого Миколая з різноманітними шоу, концертами і ворк шопами. 

Чим зайнятися поряд

Поблизу Києво-Печерської лаври знаходиться ще один монументальний комплекс — Національний музей історії України у Другій світовій війні з неймовірними панорамними майданчиками та, мабуть, найвідомішим пам’ятником — Батьківщиною-матір’ю. Трохи нижче розташовується парк «Співоче поле», де часто проводять виставки, фестивалі та святкування. Навпроти лаври, в першій класицистичній будівлі в Києві знаходиться комплекс сучасного мистецтва «Мистецький арсенал». Завітавши туди, можна майже завжди потрапити на якусь виставку або перфоманс. Зовсім поряд також і парк «Вічної Слави» з музеєм Голодомору-геноциду. 

Смачно поїсти стравами різних кухонь можна на Київському ринку їжі, де в приміщенні колишнього заводу зібрані близько 30 кращих ресторанів столиці.