Експозиція візуалізує дослідження художниками взаємодії між творами мистецтва, глядачем та простором, в якому вони існують.
Олександр Сердюк та Володимир Носань — яскраві представники Харківської школи живопису, учні Віктора Гонтарова, доценти кафедри рисунку Харківської державної академії дизайну і мистецтв. І друзі.
Попри індивідуальний почерк кожного, їхню практику об’єднує тяжіння до монументального мистецтва, умовне трактування простору, узагальнення образів, локальне вирішення колірних плям.
Разом із тим, художників споріднює філософське заглиблення у роздуми про життя, небайдужість до нього і спостереження життєвих сюжетів поглядом набагато глибшим, ніж звичайне фіксування дійсності.
Митці вибудовують діалог між зовнішнім та внутрішнім, між формою та змістом, між тишею та її відлунням. Їх голоси звучать по-різному, але резонують в унісон.
Вони не деталізують, а узагальнюють, створюючи образи, які працюють на рівні символів. Це дозволяє глядачеві не просто бачити, а відчувати.