Куди піти з дітьми в Києві: інтерв’ю з мамою-блогеркою Аліною Шаманською
У минулому — відома телеведуча, а сьогодні — топова Instagram-блогерка з 1,1 млн підписників. Її головна аудиторія — молоді мами, адже сама дівчина виховує трирічного сина Артура. Kyivmaps розпитали Аліну Шаманську, куди піти в Києві з дітьми, у яких закладах її можна зустріти та чим їй особливо дорога українська столиця.
Нам пощастило, що ми живемо в Києві. Тут сконцентровано безліч місць дозвілля і для дорослих, і для малюків. Якщо говорити про дітей, то в Києві є неймовірна кількість локацій, а вибирати підходящу потрібно виходячи з віку малюка. Я віддаю перевагу місцям, поруч із якими ми живемо, аби далеко не їздити. Оскільки живу на Лук’янівці, то, відповідно, часто відвідую місця, які знаходяться близько до неї. Шулявка, центр — усе це нам підходить. Думаю, у кожному районі столиці батьки зможуть знайти свій острівець для дозвілля дитини.
Мій Артур у захваті від ігрових кімнат. Наша улюблена — у ТЦ «Більшовик» на Шулявці. Там величезна дитяча територія: практично цілий поверх виділений на розваги малюків. Великий плюс, що є кухня, і батьки, не відходячи від каси, можуть нагодувати свою дитину. Тут проходять святкування днів народжень, дотримується чистота, можна скористатися послугами няні, які коштують недорого. Якщо я не помиляюся, 50 гривень за годину. Там знаходяться батути, де можна стрибати навіть батькам, гірки й зона, у якій діти можуть пограти в розвиваючі ігри. Також у цій ігровій зоні є нагляд: співробітниці кімнати уважно стежать за безпекою малюків. Безумовно, головну відповідальність несуть батьки, але тут є люди, які батькам допомагають. І це теж дуже важливо.
Ще одна класна кімната, куди ми ходили з племінницею Євою, розташована в ТЦ «Гулівер». Єдиний мінус: кімната дуже маленька, розгулятися й розбігатися там особливо нема де. Також у ТРЦ Lavina хороша дитяча зона з атракціонами. Знаю, що навіть зірки водять туди своїх малюків.
Кілька разів ми з Артуром були в зоопарку. Однак моя дитина від нього не в захваті. Йому не дуже цікаво дивитися на тварин — Артур любить атракціони. На щастя, вони там теж є. Великий плюс, що це відкрита територія, свіже повітря. Тож, поки ще хороша погода, раджу обов’язково зводити дітей у зоопарк.
Наприкінці літа я знайшла виставку «Світ драконів» на ВДНГ, де ми дуже класно провели час. Вона проходила просто неба. Малюки сідали на драконів верхи, фотографувалися, було дуже цікаво й дорослим, і дітям.
Для дітей старшого віку, як, наприклад, моя племінниця Єва, цікавіше проводити час пізнавально. Для такого дозвілля в Києві є містечко професій Kidswill, де малюки можуть перевтілитися в представника будь-якої професії. Це чудове дозвілля, яке й розвиває, і розважає дитину. Також моя племінниця в захваті від локацій, де можна полазити по деревах. Мотузкові квест-парки — дуже круте місце для дітей старшого віку.
Так, інфраструктури для дітей у Києві достатньо. Зараз навіть деякі ресторани почали залучати клієнтів із малюками, створюючи окремі дитячі кімнати, де, поки батьки їдять, малюки можуть пограти. Наприклад, мережа Pesto Cafe. У кожному їхньому закладі є дитяча кімната й дитячий туалет. У жодному іншому кафе Києва я не бачила дитячого туалету. А тут ти заходиш у дамський туалет, і поруч зі звичайним унітазом знаходиться маленький унітаз, маленька підставка й маленький умивальник. Це дуже класно. І за це їм респект. А ось їжа мені там, на жаль, не сподобалася.
Якщо день народження влітку, то, звичайно, краще відзначати на літніх терасах. Свіже повітря для дітей — це завжди кайф. Ми святкували день народження Артурчика в ресторані «Рибачок». Це ферма-ресторан — чудове місце під Києвом. Усе, що вони ставлять на стіл, абсолютно екологічне. Тут вирощують свою домашню птицю, у них свої яйця, свої овочі та фрукти, і ти можеш не переживати, що хтось отруїться. З його переваг ще і велика територія, де є батут.
Жодна дитяча кімната не зрівняється з рестораном на свіжому повітрі. Їх під Києвом дуже багато. Вибираючи такий заклад, ви, по-перше, витратите менше грошей на святкування, по-друге, подаруєте набагато більше задоволення дітям. Безумовно, уже коли холодно, потрібно шукати інше місце. Але в будь-якому випадку найголовніше для дітей — простір. Нехай цей ресторан буде не найдорожчий і не такий лакшері, як ви хотіли, головне — аби дітям було де побігати.
Нагадаємо, що раніше ми ділилися добіркою кращих столичних локацій для святкування дитячого дня народження.
З дитячими меню в нас біда. Найпоширеніші страви для малюків, які є у всіх ресторанах, це пюре, супчик, гречка й котлети на пару. Та й то, котлети на пару — це велика рідкість.
Що ще гірше, часто дитяче меню складається з картоплі фрі, нагетсів і бургерів. Тобто, з усього того, що дитячому організму протипоказано. Особисто я за здорове харчування. Дитина мусить їсти правильно: ніякого фастфуду навіть іноді. Це отрута.
Моїй дитині 3 роки, і вона ніколи не їла покупних цукерок, кіндерів та шоколадок. Усе, що Артур їв із солодкого, це фрукти, пастила і все, що я готую йому сама. Цукор він практично не вживає. Тому я як мама, яка стежить за правильним харчуванням дитини, скажу, що дитяче меню в закладах Києва максимально низького рівня. Для мене великий шок і загадка, як дитячі ігрові кімнати не мають широкого асортименту дитячих страв. Якщо ви позиціонуєте себе як заклад для малюків, у вас обов’язково має бути здорове дитяче меню.
Страви можуть бути здоровими, смачними, красивими й такими, що діти будуть їх їсти задоволенням. Головне — творчо до цього підійти. Найчастіше ресторани не хочуть особливо морочитися. Вони беруть найпростіше — котлета на пару, картопля пюре, усе.
Моє місце сили знаходиться там, де стоїть монумент Батьківщини-матері. Підходячи, я відчуваю неймовірну силу й масштаб. Навіть колись піднімалася на оглядовий майданчик, розташований на верхівці монумента. Звичайно, щоби зробити це, потрібно мати силу духу, але вже якщо підніметеся, яскраві емоції вам гарантовані. Ти бачиш весь Київ, як на долоні. Надзвичайно гарно.
Ще одне моє місце сили в Києві — моя квартира. Там, де я можу закритися від усього світу, просто лягти й нічого не робити. Бо вдома і стіни лікують. А взагалі всі мої місця сили там, де я жила, адже я збагатила їх своєю енергетикою. Навіть якщо ці квартири зйомні. Це не має значення. Там, де моя родина, там і моє місце сили.
Один із моїх улюблених закладів — «Охота на овец» на Подолі. Це традиційне місце, де ми з чоловіком щороку 31 серпня обов’язково відзначаємо нашу річницю — день, коли ми розписалися. Ще і пропозицію руки й серця чоловік робив мені саме в цьому закладі. Тому він для нас дуже знаковий. Я просто обожнюю тут тартар із лососем, у них дуже смачні устриці, шалено смачний том-ям. Завжди все свіже і класне. Ціни, звичайно, не найнижчі, але воно того варте. Якщо заглянете туди, обов’язково спробуйте мій улюблений коктейль із лічі.
Ще один із моїх найулюбленіших ресторанів у Києві — SHO Валерія Созановського. Неймовірно смачна українська кухня з трендовою сучасною подачею. Там таке смачне сало й такі шалено смачні консервовані помідори, що я зараз згадую й у мене тече слина. Мені шалено подобається концепція закладу: стилізація української спадщини в сучасній інтерпретації. Мені шалено подобається одяг офіціантів: вони одягнені в лляні бежеві костюми в українському стилі. Це зроблено так красиво, так ненав’язливо, що коли ти приходиш у цей заклад, то відчуваєш себе комфортно. Там дуже приємно перебувати. Незважаючи на те, що туди приходять зірки й політики, ти відчуваєш себе комфортно навіть у звичайному casual або спортивному одязі. Адже в Києві є такі ресторани, куди зайти страшно. Коли ти бачиш інтер’єр, дівчат у сукнях і чоловіків у піджаках, то думаєш: «Ой, я зараз зайду в цей ресторан, а як на мене там подивляться? Чи можна мені взагалі в цьому одязі заходити?». Ресторан SHO такого ж високого рівня, але там ти відчуваєш себе просто й комфортно.
На шостому поверсі ЦУМу розташований заклад Sushi Icons. Там найсмачніші суші в Києві, я їх просто обожнюю.
Коли ми хочемо з’їсти смачний люля-кебаб, то йдемо в ресторан «Кувшин». Це дуже приємне місце, де піклуються про дітей. Там немає чогось спеціального для малечі, але є дитяче меню й навіть маленькі хінкалі для малюків, що дуже радує. Іноді в «Кувшині» святкують дитячі дні народження. Якось ми побачили, як там показували театральну виставу. Команда закладу поставила ширму й організувала театр ляльок просто в ресторані. Також тут завжди приносять листочки й кольорові олівці, щоби діти могли малювати. Зараз така функція є практично в кожному закладі. Навіть якщо це ніде не написано, завжди, прийшовши в ресторан, ви можете запитати, чи є у вас розмальовки та олівці. У 99 % вам їх винесуть, і діти зможуть помалювати й порозмальовувати.
Наразі в Києві відкривається багато цікавих модних ресторанів. Заклад, куди б я хотіла піти і який надихає мене навіть фотографіями в сторіс, це ресторан «Редкая птица» з дуже красивими інтер’єрами.
Також відкриваються ще й маленькі тематичні місця зі своєю душею, наприклад, «Хлібний». У їхній мережі дуже смачна випічка. Я купувала її своєму Артурчику й навіть робила там фотосесію.
Для мене Київ дорогий насамперед тим, що тут живе моя сім’я. Це моє друге рідне місто після того, де я народилася. Я завжди мріяла жити в столиці, тому що чітко розуміла, що це місто можливостей. Якщо я хочу працювати на телебаченні, то саме в Києві сконцентровані всі найбільші телеканали. Тут живуть найбільш знамениті люди й політики, і мати те коло спілкування й роботу, які я хочу, звісно, можливо тільки в Києві. Тому столиця для мене — головне місце в Україні. Мій дім. Я вже киянка, адже отримала столичну прописку.
Безумовно мене дратує те, що тут брудно. Навіть на Хрещатику. Нещодавно я писала на цю тему пост. Проходячи Хрещатиком, ми зробили фотографію, де я в гарному костюмі, а поруч зі мною величезна купа сміття. Це дуже засмучує. Прикро, що люди настільки безладно ставляться до довкілля і викидають сміття собі під ноги.
Нам не вистачає чистоти, нам не вистачає культури, нам не вистачає ввічливості. Хотілося б більше доброти в очах. Хотілося б, щоби ми перейняли американську звичку посміхатися. Посміхайтеся перехожим частіше. Якою б награною усмішка не була, вона все одно заряджає позитивом і народжує нові посмішки.
А ще я мрію, щоб у Києві був свій Діснейленд, і до нас з’їжджалися звідусіль, аби побачити цю казку. Хочу, щоби сьогоднішні власники Діснейленду інвестували в Україну й за допомогою українських художників та митців створили в Києві парк розваг. Я зараз про офіційний Діснейленд, а не про українську версію луна-парку або чогось іще.
Нагадаємо, що раніше ми розповідали про топові київські заклади з дитячими майданчиками та кімнатами.
