Виставка «Те, що болить»

19 листопада з 16:00 у нашому музеї розпочинає свою роботу виставка «Те, що болить». Цей виставковий проєкт про людей у війні. Про те, як одного дня ми прокинулися в іншій реальності, як болісно зживалися з нею і як продовжуємо в ній існувати.

Війна карколомно змінила і надалі невпинно змінює нашу картину світу, думки, прагнення, мрії, наші стосунки. Ми навчилися переплавляти біль утрат на нелюдську силу, що інколи обертається на безсилля, зберігати щоденні звички, працювати за будь-яких умов, волонтерити, донатити, допомагати сусідам, ненавидіти ворога і підтримувати близьких і незнайомих нам людей.

Проєкт відсилає не лише до досвіду війни, а й до пошуку себе в новому, перевернутому світі. Події війни впливають на особистий шлях кожного, і важливим є не лише прийняття обставин, а й сміливість зберігати і плекати власне «я», робити щоденний, часто непростий вибір. Саме це об’єднує всіх учасників виставки.

У музейному просторі представлено твори французького фотографа українського походження Юрія Білака, який пов’язав своє життя і творчість з Україною. Він презентує фотопроєкт, який доносить світу трагедію українських дітей із Бородянки, Ірпеня, Чернігівщини тощо. Скульптори Володимир та Олександр Микитенки, кураторка Олена Іванова представляють прототип меморіального знаку «Тінь надії», який буде встановлено на залізничній станції у Краматорську. У другому розділі виставки демонструється документальний проєкт «Не народжені для війни», створений об’єднанням родин загиблих, полонених та зниклих безвісти воїнів 82-ї окремої десантно-штурмової бригади. У третій залі до уваги відвідувачів пропонуються мистецькі роботи волонтерів, ветеранів, військових, які до війни були успішними фотографами, скульпторами, науковцями, мандрівниками, а сьогодні роблять важку роботу війни.

Наша виставка – це жест солідарності з усіма, хто постраждав від жахів війни, хто продовжує боротися на фронті й в умовному тилу, хто живе щодня у війні і зберігає здатність творити і співпереживати.