Виставка «MİRAS. Спадщина»

Що ми знаємо про культуру кримських татар – корінного народу України? Що означають символи традиційного орнаменту орьнек? Як кримські татари вбиралися та проводили дозвілля 200 років тому? Які з давніх традицій збережені донині? Які сенси об’єднують кримських татар та українців?

Кримські татари – корінний народ України, чиє походження та історична доля нерозривно пов’язані із Кримом і Північним Причорномор’ям. Традиційна культура цієї спільноти століттями поєднувала в собі окремі риси різних цивілізацій: середземноморської, близькосхідної, центральноазійської. Але на своєму шляху вона не стала уламком чи периферією жодної з них, вибудувала власну ідентичність та самобутність в унікальному етнічному мереживі Криму.

Виставка ««MİRAS. Спадщина» є спільним проєктом із ГО «Алєм», яка опікується захистом і популяризацією кримськотатарської нематеріальної культурної спадщини. Мета виставки – показати культуру кримських татар як живе явище з безперервними традиціями, які досі впливають на цінності суспільства, є частиною повсякдення, політичної культури та взаємин із навколишнім світом і людьми.

На виставці ««MİRAS. Спадщина» вперше комплексно представлено найбільшу на материковій частині України колекцію предметів кримськотатарського ювелірного мистецтва й побуту XIХ – початку XX століть. Зокрема, тут можна побачити срібні к’ушаки (жіночі пояси) та топеліки (навершя жіночих головних уборів), які вражають витонченістю роботи в техніці кримськотатарської філіграні (ХІХ – початок ХХ століття, колекція Скарбниці). Також демонструються срібні футляри для Корану та чоловічі амулети, посуд для кавування, традиційний одяг кримських татар, зразки вишивки золотом.

Відвідувачі зможуть ознайомитися зі звичаями, мистецтвом, релігійними та світоглядними традиціями корінного народу Криму завдяки багатим орнаментальним композиціям. Майстри декоративного мистецтва створювали їх не лише як елемент інтер’єру, а й вкладали у свої роботи глибокі сенси, близькі й українцям, а саме: прагнення благополуччя, міцної родини, безпеки й захисту, поваги до старших, здоров’я, зв’язку з природою та батьківщиною.

У другому залі виставки представлено Крим очима іншого – на літографіях із однойменного альбому Фрідріха Гросса. Цей митець, нащадок німецького колоніста, показав традиційний світ кримських татар першої половини ХІХ століття, коли була жива спадщина ханських часів. Чимало із зображених Фрідріхом Гроссом пам’яток були знищені у процесі російської колонізації.

Партнерами проєкту є:

• Національний музей українського народного декоративного мистецтва;
• Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського;
• дизайнерка українського етнічного одягу Олена Дідик.

У експозиції представлені предмети із приватних колекцій Есми Аджієвої, Віталія Проволовського та Ельміри Сеіт-Аметової.

Куратори виставки – старший науковий співробітник Національного музею історії України Олексій Савченко та голова ГО «Алєм» Есма Аджієва.
Проєкт є тією платформою, яка дозволяє побачити спільне в способах мислення, почуттях та цінностях, притаманних як українцям, так і кримським татарам. У цьому допоможуть інтерактивні заходи, заплановані у просторі виставки: лекції, майстер-класи, неформальні тематичні зустрічі із кримськотатарськими митцями.

Виставка «Miras. Спадщина» втілюється в межах проєкту ГО «Алєм» «Сенси, що об’єднують», який реалізується за підтримки Швейцарії, що надається через SDC/ШАРС (Швейцарська агенція розвитку та співробітництва, Федеральний департамент закордонних справ Швейцарії).

Виставка в музеї працює щодня, окрім понеділка, з 10:00 до 17:45, каса музею і вхід до музею до 17:00.

Вхід на виставку за загальним квитком до музею – 200 грн, для

школярів/студентів/пенсіонерів – 100 грн.

По виставці можна замовити екскурсію.

Телефон для довідок – (044) 280-13-96 або (093) 619-70-29 (вайбер, телеграм).

Адреса Скарбниці Національного музею історії України: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра", вхід через головну браму Лаври).