Українська поема

Програма об’єднує знакові твори Євгена Станковича та Бориса Лятошинського, розкриваючи багатство української музичної традиції у її ліричних, драматичних і філософських вимірах.

«Українська поема» Євгена Станковича для скрипки та камерного оркестру постає як глибоке внутрішнє висловлювання, у якому скрипка звучить як голос пам’яті – стриманий, напружений, сповнений прихованих сенсів. Це музика, що не просто звертається до традиції, а переживає її заново – як живу, пульсуючу сутність. Камерна симфонія № 3 для флейти та одинадцяти струнних інструментів, внесена Міжнародною Композиторською Трибуною при ЮНЕСКО до десятки найкращих симфоній світу, відкриває інший вимір його композиторського мислення. Це музика граничної емоційної концентрації, де в зіткненні ніжного жалібного наспіву флейти (в її мелодії часто вчуваються інтонації українських народних голосінь) з жорсткою енергією струнних народжується драматична картина протистояння прекрасного і потворного, мрії й реальності, сенс якого і полягає в боротьбі.

«Слов’янський концерт» Бориса Лятошинського для фортепіано з оркестром завершує програму масштабним симфонічним полотном, у якому поєднуються героїка, лірика й віртуозна яскравість. У цьому творі звучить узагальнений образ – не фольклорний, а глибинний, майже архетипний. Партія фортепіано постає як рівноправний голос у діалозі з оркестром, а музична тканина розгортається з великою внутрішньою силою та драматичною цілісністю.

Ця програма зосереджує увагу на глибині інтонації, на силі особистого висловлювання і на тій внутрішній напрузі, що народжується в музиці між тишею і звуком. Вона поєднує різні покоління і різні естетики, але звучить як цілісне художнє висловлювання, об’єднане силою таланту Євгена Станковича та Бориса Лятошинського.