Metanoia

19.06 — 18.07.2026 у великій залі галереї Imagine Point триватиме виставка METANOIA. Олеся Рибченко, Юрій Войтович.

Поняття “метаноя” походить із давньогрецької традиції й означає глибоку зміну способу мислення, переорієнтацію свідомості та внутрішнє перетворення.
У сучасному гуманітарному дискурсі метаноя розглядається не як одноразовий акт, а як тривалий процес самопізнання, а радше – перегляду власного досвіду та переосмислення взаємин із навколишнім світом.

Це – безперервний стан переходу від руйнацій до сприйняття й народження нового.

Виставка METANOIA пропонує розглядати мистецтво саме як просторовий вимір, у якому відбувається цей перехід.

Представлені роботи не фіксують завершені образи як остаточні висновки, а демонструють перебіг внутрішньої трансформації — рух між пам’яттю та досвідом, матерією та відчуттям, особистим і колективним.

Практика Олесі Рибченко зосереджена на культурних та психологічних шарах пам’яті. Вона формується через накопичення жестів, ритмів і кольорових структур як слідів пережитого.
Роботи художниці перебувають у постійному розвитку, де образ не є сталим: вони радше унаочнюють його виникнення.
У цьому контексті живопис переосмислює реальність, а не репрезентує її. Фрагментованість, нашарування та повторення являють собою способи усвідомлення внутрішніх змін та пошуку нової цілісності після втрат чи метаморфоз, вибудовуючи партисипативний діалог із глядачем як певну необхідну ритуальність.

У Юрія Войтовича метаноя проявляється в роботі з матеріалом та пластичною формою. Керамічні об'єкти художника поєднують архетипні мотиви з індивідуальним мистецьким жестом у площині між культурною пам'яттю та особистим переживанням. У його творах матеріал не лише набуває конфігурацій, а й зберігає сліди часу та безпосередніх контактів із довкіллям. Таким чином, кераміка стає своєрідним медіумом для повільного осмислення.
У ширшому контексті виставка торкається питань, особливо актуальних сьогодні: як переживати зміни, як працювати з пам'яттю…

METANOIA не пропонує готовий наратив, а віддзеркалює особистий момент почування, коли має значення не результат, а процес безперервного діалогу.
І в цьому сенсі вона стає не тільки темою експозиції, а й способом взаємодії — і можливістю побачити себе.