Фестиваль всього: інтерв’ю із засновником та ідейним натхненником VERTUHA ARTS FESTIVAL Андрієм Сухарєвим

2091
1938
1
5
05.02.2020
Фестиваль всього: інтерв’ю із засновником та ідейним натхненником VERTUHA ARTS FESTIVAL Андрієм Сухарєвим

У серпні в Києві вперше прогримів фестиваль психоделічної музики й мистецтва VERTUHA ARTS FESTIVAL. Його засновники влаштували колабу з німецьким фестивалем Reverberation, залучили купу митців і музикантів з України, Німеччини та Франції  та планують не менш масштабно увірватися в 2020-му.

Засновник фесту – один з організаторів серії вечірок Vertuha та учасник гурту Love'n'Joy Андрій Сухарєв. Kyivmaps відірвали його від підготовки до VERTUHA ARTS FESTIVAL 2020, аби розпитати, як вдалося організувати івент минулого року.


Розкажи, з чого все почалося.

Одного літнього дня ми сиділи на пляжі з Юрою Базакою з kontrabas.promo. Це агенція, що робить концерти андеграундним гуртам. Тоді я вже організовував з друзями вечірки Vertuha, присвячені музиці на платівках, і подумав, що варто було б зробити одну дуже класну вечірку.

— Сказав Юрі: «А давай зробимо фестиваль всього».
— Він відповів: «А давай». Уже потім я почав думати над цим більш структуровано.

Що значить «Vertuha»?

Це сленгова назва програвача вініла. Вертуха. Вертушка. Та, що крутить платівки. Це наш київський сленг – вертушки.

Ти головний на фесті?

Так, звісно. Але більше хочу вважати себе не головним, а корисним. Я такий типу мрійник. Мене постійно спускають на землю.

Усе почалося з того, що я забукав гурти. Потім ми поїздили по локаціях, вибрали одну, почали готуватися. Далі стали приєднуватись люди, і ми увірвалися в цю тему. Під кінець всі взяли відпустки на 2 тижні і вже серйозно взялися за підготовку. По суті ми зробили фест за 2 місяці.

Це було непросто: я працював в IT-фірмі, і ми саме турили з гуртом Європою. Фестиваль готував здебільшого вечорами і врешті взяв відпустку. Бо знав, що сумістити все нереально.

Ми не розраховували на прибуток взагалі. Нас влаштовував просто класний івент, який ми, як собі придумали, так і зробили. На 90%  вийшло саме так.

Як промотували фестиваль?

Дякуючи нашому ком’юніті. Та й у принципі сарафанне радіо спрацювало. Створили кілька стріт-артів з художницями, добре відомими в Києві. Це Sestry Feldman. Також фестиваль привернув увагу медіа - Slukh, Comma, Katakult. Була серія інтерв’ю на радіо: як в мене особисто, так і разом з кураторами. Особливо стрімко інтерес поповз угору за кілька днів до фесту. Я потрапив на кілька прямих ефірів спросоння, навіть не памятаю назви радіостанцій.

У минулорічному фестивалі взяли участь понад 300 музикантів, художників і волонтерів. Решта – 1 300 чоловік - відвідувачі. Таке не могло лишитися непоміченим. Це був експеримент. Ми робили його для себе – і в нас вийшло.

Розкажи про екологічний напрям фестивалю.

Фундація креативної підтримки "Submarine", що посилено займається питаннями екології, майже повністю курувала екологічний напрямок фестивалю. Також локація ДК “Куренівка” підтримує цей напрямок з моменту заснування. Від нас там були друзі-активісти та надійні помічники менеджер вечірок Vertuha Любов Лисичкіна та талановитий фотограф Аня Євстігнєєва, які виставляли фото з серії “Planeta Plastik”. Женя Адвокат з гурту “Адвокаты” та його дівчина, художниця Аліна Хорольська, зробили арт-інсталяції, одна з яких називається "Шишки на снегу". Там зображено ліс і скривавлені шишки на снігу, під яким заховане недбало викинуте сміття. Однією зі сцен став сміттєвий бак, який нам ніхто не схотів здавати в оренду на один день. Довелося позичати просто з вулиці.

Головною метою було привернути увагу до екологічних проблем, переробки сміття, яке в Києві взагалі не практикується. На відміну від Німеччини, де за неправильне сортування можуть викликати поліцію. Це важливо тим, що запускає людську думку в необхідному напрямку. Як з будь-якою штукою. Як з віршем: ти його повторюєш кілька разів, а далі запам’ятовуєш. Тобто потім люди розмірковують про це вже більш усвідомлено.

Ти не думав, що для таких глобальних цілей варто привернути більше різних людей, а не тільки власну тусовку?

Це не була просто тусовка. Для кожної сфери фестивалю знайшлись куратори, які вже були досвідченими організаторами або хотіли навчитись чомусь новому і ними стати.

Також нам пощастило, що ми знаємо таких людей, як Сергій Кейн з Comma, який  опублікував гід по фестивалю. Дарця Тарковська з Music Export Ukraine допомогла провести music talks. Приїхав Robin Heller – наш головний натхненник з Німеччини, який робить Reverberation festival у Дрездені. Саме з цього фестивалю ми взяли концепцію двох сцен – одна навпроти одної. Одна сцена закінчує грати – інша починає. Виходить нескінченний потік музики.

Це була ініціативна історія. Увесь фестиваль – по суті фестиваль ініціатив. Усі музиканти, абсолютно всі художники долучалися безкоштовно. За інтерес. Щоб підтримати андеграундну гру.

Як тобі це все вдалося?

Перш за все, мені пощастило з відважною командою. Щодо музикантів та художників – я нікого не вмовляв. Хіба що трішки. Зазвичай просто показував те, що вже було на той момент, коли домовлявся. І людям подобалась ідея, вони надихалися. Люблю збирати людей, які розвиваються.

Як вдається збирати саме таких людей?

На мою думку, всі, хто долучився, відчували себе частиною чогось дуже важливого, і це викликало ланцюгову реакцію, приваблюючи все більше бажаючих. Також наш фест відрізняється від інших, адже присвячений саме психоделічній культурі. Хоча ми намагаємося не бути вузько направленими і давати можливість всім, хто хоче взяти участь і може презентувати свій проєкт від початку і до кінця.

Як музикант я знаю, як складно потрапити  на крутий фестиваль. У нашого феста є фішка – майже усі його учасники «ноунейми». І коли їх багато, це насправді дуже класна сила, яка привертає увагу.

Однак на фестивалі були не лише «ноунейми». Як ти їх відбирав? Приймав усіх, хто бажав?

Через те, що це перший фестиваль, ніхто до кінця не уявляв, яким він буде. Спочатку ми писали тільки тим, кого знали. Хтось щось чув – теж нам писав. І все дуже класно склалося. Музиканти зверталися, бо бачили інформацію про захід на сайті. Це вже були люди, які відчували себе частиною нашого двіжу.

У фесті взяли участь представники дуже різних напрямків. Три гурти взагалі в перший раз в житті виступали зі своїми новими проєктами. Це дуже круто – підтримувати локальну сцену.

Також нам пощастило долучити Валерія Вітра та зібрати його легендарний гурт “Кобза” (нині “Kobza original”). Це був наш маленький внесок в актуалізацію втраченого мистецтва, що зараз без сумнівів набирає чималі обороти.

Усі проєкти поєднані спільною ідеєю?

Так. Ідея була в тому, щоб підтримати українських митців та донести до нашої спільноти, що невідомі гурти та художники теж можуть бути цікавими.

Деяких з них наш фестиваль замотивував довести свою справу до кінця та презентувати власні проєкти або навіть переосмислити свою творчість і більш глибше вивчити щось нове.

Незважаючи на те, що це був фест ініціатив, для його організації все одно знадобилися гроші?

Усі учасники перформансів виступали за ідею. Локація теж дала гнучкі умови. Спочатку ми планувати зробити безкоштовний вхід, але було багато різних витрат типу перевезеннь масок Боба Бассета з Харкова, картин Нікіти Кравцова, оренди апарату і світла та ін... Врешті-решт вхід коштував, як концерт однієї київської групи. А гуртів було двадцять. А ще десять діджеїв на діджитал-стейджі та десять на вініловому стейджі. Тобто це було тридцять годин музики без зупину. Плюс двадцять художників прийняли участь у виставці картин та деякі з них у створенні арт-інсталяцій.

При цьому ми майже не мали стосунку до продажу алкоголю. Там є локація з власним баром. В нас був лише маленький чайно-винний бар. Це допомогло покрити якусь частину витрат. Також ми мали ще дві класні точки з їжею. Це коштувало дуже дешево, і все окупилося.

Як вдалося організувати людей з їхніми ідеями та амбіціями?

Нескладно організувати, якщо всі приходять з ідеями. Та й у нас такий підхід: якщо в людини є амбіції, треба зробити так, щоб їй не перехотілося цим займатися. Якщо людина приходить зі своєю ідею, вона її повністю втілює і за неї відповідає.

Зазвичай всі допомагали одне одному. Так народжувались візуалізації, декорації на сцени, долучалося все більше митців, і врешті-решт народився сам фестиваль.

Але ж ви нічого не платите. А якщо людина в останній момент відмовляється?

Таке сталося на фестивалі. Це єдиний ризик, який міг бути. Але так щоб фест взагалі не міг функціонувати – не було жодного разу. Ми всі вчимося на помилках і, на щастя, мали надійну основу: кураторів, які допомагали одне одному, не виринаючи із своєї улюбленної справи. Саме в цьому суть ком'юніті, хіба ні? А справ було чимало – робота з артистами, художниками, CMM, звук, світло, логістика, еко-панель, music talks, локація, волонтери, гараж-сейл та ще сила-силенна всього. Це були люди, яким подобається те, що вони роблять. Завдяки цьому після фестивалю сформувалася невелика команда десь з 15 людей, яка постійно поповнюється, і все навколо наче розцвітає. 

Волонтери: як їх залучали?

Насправді вони й так приходили. Їм було цікаво допомагати. Найчастіше це була молодь з палаючими очима. Вона готова була робити все: від найбільш брудної до найбільш відповідальної роботи. Навіть просто тримати табличку протягом годин. Нам пощастило жити в країні, де люди вміють об’єднуватись заради спільної мети, скажімо так.

Які плани на фестиваль у 2020-му?

Перш за все, пришвидшити прихід весни до Києва двома нереальними тусами від всієї нашої спільноти Vertuha, Love'n'Joy та Kontrabas Promo. Занурюйтесь у вінтажну культуру вінілу 14-го лютого в барі "Хвильовий" на Vertuha Amour Party та протримайте цей вайб до гала-концерта з нагоди річниці виходу першої платівки Love'n'Joy "Bender on the silk Road". Ми назвали івент "Гала-концерт Love'n'Joy", бо це теж цілий десятигодинний фестиваль. 22 лютого в клубі Mezzanine на вас чекають не тільки рідкісний випадок, коли Love'n'Joy грають у Києві, а й надія та любов київського андеграунда – Komissiya, Kraken Landau та сайд-проджект двох співзасновників Vertuha (Сєби Корецького та Констянтина Дениса) TBPOFT. А до того ж, звичайно, море платівок, любові і найголовніше – ви.

А щодо фесту, то плануємо зробити так само – тільки ще краще та масштабніше. Завдяки Sharewood Booking, Reverberation fest та Kontrabas Promo в нас з’явився шанс почути найцікавіші гурти європейського андеграунду. Ми вже ведемо переговори з гуртами з Німеччини, Австрії, Франції, Швейцарії, а також нідерландськими та німецькими художниками і навіть одним міні-театром.

Ще під час організації фестивалю завдяки Стасу Дмитрів утворився проєкт під назвою "Кепські Справи", в якому знімаються живі студійні виступи груп. Перший випуск вже в мережі і присвячений одному з найцікавіших гуртів київської психоделічної сцени – The Edge. На цю передачу ми покладаємо великі надії та вже придумали кілька цікавих концептів для зйомок гостей-музикантів фестивалю з інших країн і, звісно, нашої. А поки ми в процесі, слухайте підкасти від Стаса на його каналі "Радіо Наруга" та відкривайте для себе нові імена. 

VERTUHA ARTS FESTIVAL – це відкрита платформа, де кожен може себе проявити. Пишіть на Фейсбук або заповнюйте онлайн-форму – ми все читаємо та всім відповідаємо.

Відгуки 1

Andrii

05.02.2020
Додавайтесь у друзі та пропонуйте свої проекти на 2020 рік. https://www.facebook.com/andrei.sukharev.7