Про подію
Кудрявець — одна з найдавніших історичних місцевостей Києва, розташована в центральній частині міста. До неї належать території вздовж сучасних вулиць Кудрявської, Січових Стрільців, Бульварно-Кудрявської та Обсерваторної, а також Кудрявський і Вознесенський узвози, урочище Вознесенський Яр та Львівська площа. З півдня й сходу місцевість обмежують схили над долиною річки Глибочиці. Назва місцевості, ймовірно, походить від річки Кудрявець (Киянки), яка протікала місцевими ярами та впадала до Глибочиці.
Історія Кудрявця сягає часів Київської Русі. У XI–XIII століттях тут розташовувався Копирів кінець — велике передмістя давнього Києва за межами укріплень «Міста Ярослава». На цій території існували князівські двори, монастирі, ремісничі садиби та важливі торговельні шляхи. Археологічні дослідження виявили тут залишки житлової забудови, ремісничих майстерень, некрополів і чотирьох мурованих храмів XI–XIII століть.
У XVI–XVIII століттях Кудрявець залишався передмістям Києва. Значна частина земель належала монастирям і церковним установам, а територія забудовувалася слободами та садибами. Справжній розквіт місцевості розпочався наприкінці XIX століття. Тут активно зводилися житлові будинки, навчальні заклади, храми та громадські споруди. Саме тоді сформувався архітектурний образ Кудрявця, значна частина якого збереглася до наших днів. Кудрявець був свідком і важливих подій Української революції 1917–1921 років. Саме тут розміщувалися казарми Січових Стрільців — одного з найбоєздатніших військових формувань Армії Української Народної Республіки.
