Виставка "(Не)випадкові жести"

Ця виставка — про контроль і момент, у якому він перестає визначати результат творчості.
Авторки працюють із художнім жестом як із станом перебування у процесі та фіксування змін — на противагу досягненню точної форми.

У роботах Ніки Шумейко жест пов’язаний із дозволом матеріалу проявитися: вода, ґрунт, дощ, туш діють не як підконтрольні засоби діяльності, а як співучасники процесу. Робота фіксує і саму подію, що сталася, і її слід.

У практиці Дарини Святун жест відбувається через технічну процедуру — перенесення, сканування, цифрову деформацію.
Архівація не зберігає образ, а змінює його спосіб існування, виводячи зображення з режиму репрезентації у режим присутності.

Різні середовища — природне і цифрове — створюють різні типи збоїв, але разом художниці працюють із моментом, коли жест стає автономним та фіксує стан.
Обидві практики розвиваються в одній майстерні, у спільному ритмі роботи.