Виставка «Transfero»

Латинське дієслово transfero увиразнює в собі комплекс подій і процесів, які розгорнулися в Києві в 1930-х. Адже його значення варіюється від перенесення (як фізичного переведення установ і людей) до зміни (як трансформації суспільного життя); від урочистого в’їзду, що уявлявся новій владі тріумфом, до набуття символічного сенсу, який знову маркував Київ як центр політичних і культурних сил.

Поза тим, виставка «TRANSFERO» не про цей один день. Вона радше про МІСТО Й МІСТЯН, яким разом довелося переживати драматичні події й розчарування. Більшовицька влада, вбрана на позір у вишиванки, взорувалася на москву, вперто впроваджуючи імперські окупаційні плани в усі сфери життя. «Виправляли» унікальний архітектурний простір давнього міста, перейменовали вулиці, витісняли українську мову й книжку, знищували музеї, культурну пам’ять.

Однак, цей жорстокий час представлений на виставці не у вигляді розкритої монографії з численними прізвищами й подіями. Головними сценаристами експозиційного образу стали «голоси» тих, кому випала доля зустріти й пережити 1934-й. «Голоси» харківців перегукуються з «голосами» киян, часом кепкуючи один з одного, й повертають відвідувачів у реальний час і простір через свої мемуари, есе, подорожні враження. А одному «голосу» — «Інтуристу» — випала роль креативного гіда, який залюбки поділиться своїми спостереженнями про столицю початку 1935-го.