«Театр мінливих значень» – мистецьке дійство, співтворцями якого стають час і самі відвідувачі. Тут постають образи, які ми вже зустрічали в живописі минулих століть, у театральних виставах чи на сторінках книжок. Мандруючи крізь епохи, вони зберігають свої імена, історії та впізнавані риси, поступово закріплюючись у колективній культурній пам’яті. Проте нині ці давні образи виходять за межі звичних сюжетів і стають способом говорити про сучасність.
У живописі Євгенія Щукіна персонажі не обмежуються відведеними їм ролями. Художника цікавить, що привело їх до зображеного моменту, що вони переживають і куди прямують. Звертаючись до біблійних і міфологічних сюжетів, класичних символів та алегорій, він осмислює любов, страждання, віру, людський вибір і плин життя.
У цьому живописному дійстві людське тіло має власну драматургію. Через рух, позу, напруження м’язів і найменші жести митець розкриває внутрішній світ своїх персонажів, передаючи ніжність, тривогу, близькість і вразливість. Музичні мотиви стають продовженням цієї пластичної мови. Подекуди фігури та інструменти зливаються в єдину форму, де вигини тіл продовжуються у вигинах інструментів. Ця увага до пластики простежується і в самій фактурі живопису: нашарування фарби та рельєфні мазки надають зображенню майже скульптурного об’єму.
Балетний вечір «Весна і осінь», «Болеро», «Елегія воєнного часу»
Дата та час
Add to calendar