Лала Тарапакіна: Київ для мене завжди був містом високих стель та свободи

1461
1355
30.05.2019
Лала Тарапакіна: Київ для мене завжди був містом високих стель та свободи

Авторка книги «Маленька чарівна подорож (Путівник українськими місцями сили: чарівна книга про те, де і як шукати силу і отримувати підтримку)», авторка та ідейна натхненниця «12 вартових — проект про відновлення українських замків», поетеса і мама трьох дітей — це все про Лалу Тарапакіну.

Здається, вона знає про Україну та її мальовничі місця все. Прочитавши книгу Лали, ми надихнулися, запланували не одну подорож по рідних місцях і запросили її на інтерв'ю.

Улюблені місця в Києві

Люблю дивні і непопулярні місця. Наприклад, Русанівку. Там є міст, під яким знаходиться інший міст — технічний, жовтого кольору. Ми з дітьми, коли жили на Русанівці, влаштовували на ньому пікніки. Брали подушки під попу, пледи, кошик з їжею і йшли на цей жовтий технічний міст. Він дуже міцний, сталевий. Ми сідали прямо посередині, звісивши ніжки вниз, і вечеряли. А матусі знизу улюлюкали нам: «Що ти за мати, швидко злізайте, там небезпечно!».

Якщо хочеться гуляти й дихати — це Маріїнський парк (в будні), Пуща-Водиця або Парк Партизанської Слави (якщо вихідні) і Соломахіне Ранчо в Литвинівці (якщо свята і всі улюблені київські місця стають занадто багатолюдними).

Для спорту — Труханів острів або ВДНГ.

Обожнюю кататися на велосипедах з причепом по ВДНГ. І Кураж Базар там же. Заходиш на Кураж, а потім береш напрокат велосипеди. Якщо дитина маленька і не може кататися сама, саджаєш її у маленький візок, який прикріплений до велосипеда, і їдете разом куди завгодно.

Це дивно, але я люблю Осокорки за велику кількість озер і лівий берег Дніпра.

Взагалі я дуже люблю лівий берег і вважаю його центром Києва (жарт, але ні).
Тому що там вільніше, немає таких заторів і можна легко припаркуватися біля улюблених місць.

Відпочинок і місця сили в Києві

Де я люблю відпочивати в Києві? Тільки у себе на подвір'ї — в кульбабах і під квітучими абрикосами. Або на Дніпрі. Мені просто потрібна вода десь неподалік і дуже не потрібні люди.

Якщо чесно, я не знаю в Києві якихось конкретних місць сили. Швидше за все, весь Київ — місце сили, і кожна людина в ньому теж.

Моя «інтровертність» завжди визначає маршрути київських прогулянок, а особливо — їхній час. Дощовий Поділ з-під парасольки, Володимирська гірка вночі, Пейзажна алея вранці в понеділок, спокійний автопробіг по Набережно-Хрещатицькій уздовж Дніпра з чашкою обліпихового чаю і цим — знаєте його? — слоїком з кленовим сиропом для заправки. Це моє найулюбленіше про Київ і про мене в ньому.
Я щаслива в Києві.

Улюблені заклади Києва

Для мене головний київський заклад — Pastateca і це, однозначно, необ'єктивно, а по любові. Тут подається мій особистий наркотик — десерт Павлової. Найсмачніший для мене з усіх версій. Ну добре, ще дуже круто його роблять в «Любимом Дяде».

Улюблене кафе на Лівому березі — «Чачапурі» на Анни Ахматової, 30. Раніше там знаходилося кафе «М'ята». Чомусь саме воно стало місцем моєї робочої сили. Сюди я можу прийти і працювати, тут пишуться мої найкращі тексти. Раніше приходила у «М'яту», її закрили, зараз приходжу в «Чачапурі» і, окрім роботи, ще й їм.

Одне з улюблених закладів — «Маца та Устриці». Там Сергій Стахов (прим.: засновник устричного бару «Маца та Устриці») показав, як я все життя помилялася, не люблячи устриці. Вони з Храмовим (прим.: ресторатор Максим Храмов) позбавили мене устричної невинності на устрицях Ostra Regal. Це було зухвало!

Ще мені подобається «Кулінарна студія Даші Малахової» на Дніпровській набережній, 19. Там роблять дуже смачну каву на мигдальному молоці. Це теж для мене місце сили.

Оскільки я люблю солодке, то часто ходжу в кондитерську Honey. Це місце, яке безмежно моє.

Як і «Барсук» з цими їхніми пречудовими сирничками.

Люблю десерти в арт-готелі Bakkara. Це теж моє улюблене місце. Можу заїхати туди, посидіти на терасі з краєвидом на річку. Я взагалі люблю ті місця, в яких, окрім мене, знаходиться мало людей.

Ще в Києві є мережа кав'ярень під назвою Coffeelat. Вони знаходяться в різних торгово-розважальних центрах. У нас на Лівому березі — в «Алладіні» та в «Піраміді». У них цілком пристойна кава і горіховий тарт.

Їхній горіховий тарт — це найкраще, що траплялося зі мною у світі горіхових тартів. Це дуже смачно. Щоб підняти собі настрій, мені достатньо піти в Coffelat, взяти горіховий тарт і згрішити з ним.

Якщо чесно, я рідко ходжу кудись в Києві. Коли я тут, то влаштовую кафе у себе вдома. Готую що-небудь на мангалі, наприклад, скумбрію в травах, або запікаю на вогні лаваші з трьома видами сиру.

Стільки цікавого і, місцями, навіть геніального відкрилося в Києві ось навіть за останній рік, а я — остання людина, яка може підтримати бесіду на цю тему. Хотіла б сходити хоча б до Бухти на Річковому вокзалі і просочитися запахом, смаком, настроєм.

Взагалі, для мене атмосфера і настрій місця набагато важливіші за їжу, як виявилося. Я рідко приходжу до ресторану за їжею. Найчастіше, це просто зустріч, або треба перечекати, або перевести дух. Ось такий я, на жаль, антигурман.

SPA і релакс в Києві

У мене є кілька улюблених SPA- і релакс-місць в Києві. По-перше, це Grand Admiral Resort & SPA.

Часто я собі це дозволити не можу, але кілька разів ми з дочками зривалися туди влітку на вихідні. Це найулюбленіше місце для релаксу, SPA і прогулянок по парку. У них величезна територія, але ти не губишся там, а навпаки —  стаєш частиною особливої адміралівської екосистеми. Там можна і гуляти, і кататися на човні, і займатися на тренажерах просто неба, і плескатися в басейні.

Взагалі ми дуже любимо досліджувати свій район. Наприклад, якщо їхати в сторону Вишеньок, можна знайти невелику стайню. Там є і кізоньки, і гвинторогі козли, і бережок, де можна посидіти на дерев'яному пантоні.

Знову ж дуже люблю околиці Богуслава. Там знаходиться парк на базі дитячого санаторію «Чайка». Коли не сезон, але вже тепло, наприклад, на початку травня, можна прийти на пляж, покупатися в річці Рось, посидіти на дерев'яному пантоні і влаштувати чудовий пікнік.

Лазні Києва

Обожнюю Кузьмичівські лазні на Осокорках та Сосновські лазні під Києвом. Перші знаходяться буквально у двох стрибках від нашого будинку на Осокорках. А Сосновські лазні найбільш правильні з точки зору банної культури. Їхній власник Олександр тебе не просто попарить, але і повчить життя в хорошому сенсі цього слова. Там не супергламурно, але дуже правильно, чисто і за канонами. Їдеш звідти немовлям. Обожнюю і всім рекомендую.

Є ще Царські лазні — теж хороші, але для нас там досить дорого, була всього один раз.
У Козині є SPA-готель «Platium» (колишня  «Червона Рута»). Там відмінний медичний центр з величезною кількістю водних процедур — від душу Шарко до підводного масажу. Є міні-аквапарк, басейни, джакузі, сауни і при цьому малолюдно й дуже затишно та доглянуто.

Київ vs інші міста України

У Києві високі стелі, високе небо. Для мене це не тільки історичний, культурний і зелений центр — це місто з високими стелями. І я зараз не про житло.

Ти йдеш, і тобі тут легко дихати — багато повітря й можливостей. Якщо в Одесі все-таки більше вирішували зв'язки, принаймні за часів моєї молодості, то в Києві ти і тоді, і зараз міг домогтися всього сам. Я давно не живу в Одесі і дуже сподіваюся, що вона вже в цьому плані з Києвом зрівнялася.

Київ для мене завжди був трошки Нью-Йорк, місто високих стель і свободи.

Відгуки 0

Залиште свій відгук