Київське метро: 8 станцій, до яких варто придивитися ближче
Сьогодні уявити столицю без метро неможливо. Без підземки місто зупиняється, змінюється, втрачає своє обличчя. Ми сповна відчули це під час карантину. Ідею створити у Києві залізницю під землею озвучили 1884 року, однак втілення затягнулося аж до 6 листопада 1960 року. Саме цього дня містяни уперше проїхалися Святошино-Броварською лінією підземки, що спершу складала лише 5 станцій. Сьогодні підземка простягається на 70 кілометрів, має три діючі лінії та 52 станції, три з яких отримали статус пам’ятників архітектури. Ми заглибилися в історію станцій підземки та виділили найбільш цікаві, ошатні та унікальні станції метро Києва.
«Золоті ворота»
Розпочнемо із станції, що відома своєю красою на весь світ, та неодноразово входила до списків найгарніших в Європі та світі за версіями провідних світових ЗМІ (The Daily Telegraph, BootsnAll та The Guardian). Дата її відкриття — 31 грудня 1989 року.
Ошатне оздоблення станції вражає та примушує зупинитися й розгледіти все до найменших деталей. Тим паче що це ще й корисно, адже з допомогою мозаїчних панно «Золотих воріт» можна добре прокачатися в історії України, а саме — часів Київської Русі. На них за хронологічним порядком правління зображені всі київські князі від Кия до Данила Романовича. А також видатні особистості тих часів, зокрема літописець Нестор, та давньоруські храми. серед яких добре відомі Михайлівський собор, Десятинна церква, Успенський собор та інші.
До того ж один з мозаїчних фризів проміжного вестибюлю, який розташований над ескалатором, що везе містян на поверхню, ховає напис «Слава Україні». Зараз його дуже важко розгледіти, однак протягом перших років існування станції гасло виднілося дуже чітко. Хоч на той час такі прояви свободи були неприпустимі.
«Осокорки»
Нічим не примітна станція зеленої гілки заслужила нашу увагу через різнобарвні мурали. Їх минулоріч намалювали тут художники з восьми країн світу, маючи на меті розповсюдити ідею рівності та миру. Творіння надзвичайно яскраві та вражають своєю масштабністю. На одному з муралів навіть зображений видатний український актор Богдан Ступка.
«Арсенальна»
Станція червоної гілки з тієї самої першої п’ятірки — найбільш унікальна серед усіх: вона є найглибшою підземною станцією у світі. «Арсенальна» закладена на глибині сто п’ять метрів і носить назву заводу, що розташовувався неподалік від метро.
«Університет»
Ця підземна станція отримала свою назву через сусідство з червоним корпусом Національного університету імені Т. Г. Шевченка. Вона дещо нагадує музей. Причина: численні бюсти знаменитих діячів культури і науки та одна цікава особливість: станцію облицьовували мармуром, що містить скам’янілі рештки мушель амонітів — молюсків, що існували в юрському та крейдовому періодах.
«Дніпро»
Саме ця станція метро була кінцевою на Святошино-Броварській лінії до 1965 року. Її унікальність не тільки у фантастичному краєвиді на славну річку Дніпро, а й у тому, що саме вона здійснювала передачу вагонів для київської підземки. Як саме? Потрапивши на станцію «Дніпро», вагон заїжджав у спеціальний поворотний ліфт, потім повертався на 90 градусів і точно під станцією підіймався вгору за допомогою спеціального підйомника. Далі вагон відправляли в тунель і проводили подібні маніпуляції з іншим. До речі, за саме такою схемою вагони підземки спускали, аби оглянути й поремонтувати.
«Театральна»
Перша назва «Театральної» — «Ленінська» Із цим пов’язане й облицювання станції червоним мармуром — так само, як і Мавзолею. Кілька років тому на «Театральній» з’явився 3D-мурал, на якому зображена театральна глядацька зала. На його тлі дуже полюбляли влаштовувати спонтанні концерти вуличні музики.
«Кловська»
Якщо ви й досі оминали увагу цю станцію київського метрополітену, то дарма. Тут розташували дуже цікаву композицію на честь Іллі Мечникова із чорною мармуровою сферою посередині. Вона символізує біологічну ванну.
«Славутич»
Через своє розташування ця київська станція присвячена річці Дніпро, адже до дніпровських пляжів від метро подати рукою. Піднявши голову, ви побачите імітацію водної гладі із ліліями. Власне, й сама станція підземки називається на честь Дніпра. Славутич, як і Борисфен та Данапріс, це стародавня назва легендарної української ріки.
Нагадаємо, що раніше ми розповідали про столичні місцини, де можна потренуватися просто неба.
