Арт-об'єкти, що постали серед міста: фестиваль FRONTIER представив у Києві та Харкові незвичайну виставку
Уперше Київ, а з ним і Харків прийняв фестиваль FRONTIER, знаковий український захід про новітні технології, мистецтво та їхній зв'язок. Цьогоріч він проходив 20-22 вересня й 4-6 жовтня. У рамках фестивалю відкрилась виставка, що покаже, як сучасне мистецтво інтегрується у простір міста та який сенс ця інтеграція несе.
Цього року організатори FRONTIER зосередилися на взаємодії міських громадських просторів та арт-об'єктів. Головна тема фестивалю — Reforming space: “New monuments”.
6 арт-об'єктів, створених художниками для публічних просторів покажуть на початку листопада не лишень у М17, а й на столичних вулицях.
Де саме розмістився кожен із витворів мистецтва та що він символізує, розповідаємо детальніше.
➊ Шукач пригод на пустирі на Троєщині
Скульптор Ілля Новгородов розмістив власне творіння на троєщинському пустирі.
Головний меседж витвору тісно пов'язаний із його розташуванням. Адже ми звикли вважати Троєщину районом злачним та небезпечним. Шукач пригод водночас і підтримує цей міф, і його розвіює. Адже озброєний та націлений на тутешні пригоди, він усе-таки є гостем із іншої реальності.
➋ Портал в інше місто на бульварі Шевченка
Витвір Артема Волокітіна виглядає як справжній портал, що миготить та переливається різними фарбами, через отвір якого глядач може пройти й опинитися в іншому місті. Такий самий портал розташують у Харкові, аби мешканці міст могли, так би мовити, ходити один до одного в гості.
Футурологи багато років мріють про миттєві подорожі у просторі. Коли це станеться, невідомо. Проте наразі митці обрали такі локації для арт-об'єктів, щоб привернути увагу від гамірного центру до промислових і спальних районів, які продовжують забудовувати.
➌ Геометрична архаїка на Либідській площі
Свою чорну скульптуру з граніту у доповненій реальності Олексій Золотарьов створив на місці колишнього пам'ятника чекістові Василю Бородаю.
Монумент знесли, проте «фантомні болі» лишилися. Митець звертається до образу скіфських баб, яких теж можна назвати воїнами, проте охороняли вони власні родини. Скульптор доносить ідею, що сім'я і є трансформацією воїнів.
➍ Зустріч із вранішнім сонцем на бульварі Шевченка
Творіння Миколи Малишка — це постамент з деревини, що нагадує постать людини, яка радіє ранковому сонцю.
Автор пропонує зупинитися серед міського гамору та помилуватися природою, а саме сонячним світлом, сонячними променями. Адже саме світло символізує життя і здатне подарувати радість та оптимізм.
➎ EO19 біля Національної бібліотеки ім. Вернадського
Петро Гронський «встановив» свою віртуальну скульптуру із сірого бетону та кольорового металу поблизу Національної бібліотеки ім. Вернадського.
Про що мова тут? Про конкуренцію та вибір між пристосуванням і пошуками власної індивідуальності. Адже скульптурі складно змагатися із яскравими бордами міста. І вона має обирати: бути такою, якою вона є, чи змінюватися аби конкурувати? Назва твору, E019, є алюзією на цифрове позначення «підсилювачів смаку».
➏ Нереалізований проект художника Василя Єрмілова на місці пам’ятника Пилипу Орлику
Скульптура Василя Єрмілова за ідеєю являє собою композицію, в яку закарбовані три геометричні фігури.
Аби створити свої арт-об’єкти (ще два — у Харкові), митець звернувся до творчої спадщини художника Василя Єрмілова. Ескізи та моделі його монументів були створені, проте пам'ятники так і не встановили. Зокрема, київський мав бути присвячений трьом російським революціям, які охоплювали й українські території.
