Як відкрити салон краси в Києві: поради від 3 власників

454
325
26.09.2020
Як відкрити салон краси в Києві: поради від 3 власників

Ринок салонів краси один із найдинамічніших не тільки в Україні, але й у світі. Якщо у 2017-му експерти оцінювали його в 128 мільярдів доларів, то до 2024-го прогнозують зростання до 190 мільярдів. Чому так, запитаєте ви? Попит на б’юті-послуги очікувано змінюється, однак стабільно зростає. Адже саме в салонах краси люди розслабляються й хоча б кілька годин відпочивають від роботи, суєти та проблем, що очікують їх за стінами закладів. Сьогодні похід на стрижку або манікюр перетворюється на таку собі міні-відпустку.

Салони краси: головні тренди

Що ж змінилося в останні роки в б’юті-тенденціях, а що є непорушним? Найпопулярнішою салонною послугою у всьому світі, як і раніше, лишається стрижка. А ось нових тенденцій з’явилося відразу декілька:

  • надання монопослуг.

Відкривається все більше студій, орієнтованих на одну конкретну послугу. Наприклад, корекцію та фарбування брів або виключно манікюр і педикюр.

  • експрес- та мобільні формати.

Важко порахувати кількість МАФів, де вас легко підстрижуть за 30 хвилин, і точок експрес-манікюру у великих торгових центрах. І ті, й інші користуються шаленою популярністю.

  • б’юті-заклади для певної категорії людей.

Наприклад, дитячі салони краси, де фарбують, укладають та одягають маленьких принцес.

  • салони краси з наданням послуг чоловікам.

Серед чоловічої статі вже не є чимось ганебним регулярно ходити на манікюр або стрижку. А салони краси вловили й розвивають цю тенденцію у своїх стінах.

Салони краси: Київ попереду

Безумовно, б’юті-центром і містом, на яке припадає 45 % салонного ринку, залишається Київ. Салон краси, б’юті-студія, nail-студія, brow bar — у столиці не злічити подібних б’юті-закладів.

Ми розпитали власників київських салонів Ноа Кременчуцьку, Нію Нікель і Олександра Біду про те, як вони стартували у сфері краси, які складнощі зустрічали та куди планують рухатися далі.


НОА КРЕМЕНЧУЦЬКА
власниця мережі б’юті-салонів KOKO nail room:


На якому життєвому етапі до вас прийшло бажання і, головне, готовність будувати свій бізнес?

Я досі, здається, не знаю, чи готова я будувати свій бізнес. Але він якось будується. За освітою я психолог. А ось ремесло, яке отримала, — візажист. Це був десь перший курс університету або одинадцятий клас школи, коли я подумала, що добре б мати професію. Таку, щоби хоч би що сталося й куди б ти не поїхав, вона завжди була з тобою. Я почала, у мене добре виходило, а піком шляху як візажиста стало третє місце у Всеукраїнському конкурсі візажистів із боді-арту і стилю. Після цього я переїхала з Дніпра до Києва.

Моя бабуся любила повторювати: «Не я маю фарбувати, а мене мають фарбувати». Думаю, це великий стереотип. Неважливо, ти когось фарбуєш або ж фарбують тебе. Це не впливає на те, яка ти людина й наскільки ти успішний в очах суспільства та власних очах.

5 років тому я прийшла до свого першого партнера і сказала, що в мене є ідея відкрити салон краси. Я виросла в салонах краси, знала, як це працює, і розуміла, що ту пропозицію, яку ми зробимо в KOKO, не надає в Києві ніхто. Це був швидкий сервіс, коли тобі за півтори години роблять манікюр, педикюр, укладання, брови і все інше. Тоді вже з’явилися швидкі недорогі укладання та макіяжі, але з нігтями була проблема.

До цього я відкривала магазини, працювала в Happy Socks. Це шведська, а на сьогодні вже світова панчішно-шкарпеткова компанія, яку відносять до fashion. Саме я привезла їх в Україну і стала дистриб’ютором по всій країні.

Одного разу я прийшла продавати шкарпетки до тоді молодого, однак амбітного дистриб’ютора, який мав портфель брендів Ugg Australia. Вони запросили мене працювати: керувати компанією. Разом із ритейлом я вирішила відкрити свій бізнес, а вже разом зі своїм бізнесом займалася консалтингом і роблю це досі. Однак зараз сфера консалтингу розширилася. Тепер це не тільки ритейл, а ще і б’юті-сфера.

З якими труднощами на початкових етапах ведення бізнесу ви зіткнулися?

Це був кінець 2014 року, грудень, ішла війна. У п’ятницю ми підписали договір оренди з доларом по 11, у понеділок долар був по 17, у вівторок — по 18, а в наступні тижні — уже по 24. Коли ми закуповували будівельні матеріали, то навіть «Епіцентр» не давав фактичні ціни. Ціни постійно змінювалися. Деякі магазини ставили ціни в доларах. Ось це було складно. У березні до мене підійшов чоловік мого партнера, і сказав, мовляв давай подумаємо, як закритися. Я відповіла, навіщо закриватися, якщо все буде добре.

Головні труднощі були обумовлені часовими рамками, у які ми потрапили. А так — ні більше ні менше, ніж у кожного. Мені непросто говорити про складнощі. У мене особливе сприйняття: я не особливо чутлива до зовнішніх труднощів.

За вашими оцінками, яка мінімальна сума, з якої сьогодні можна почати цей бізнес?

Моя мінімальна оцінка — це оцінка вартості ремонту приміщення. Відповідно, вихідні дані — квадратура, якість приміщення, яке ви берете, й оренда. Якщо ви відкриваєте б’юті-кіоск у торговому центрі, то це 3–5–7–10 тисяч доларів. Залежно від району й обладнання. Якщо ж ви відкриваєте салон, то це від 20 до 40 тисяч. Знову ж таки залежно від сегменту й того, скільки ви вкладете в ремонт і матеріали. Я вважаю за краще в стіни не вкладати. Найбільш важливі обладнання, матеріали та зручність клієнта. Мені подобається відкривати класні, яскраві та нестандартні салони і, я сподіваюся, у мене це добре виходить.

Яким чином вибирали приміщення?

Приміщення, як ми знаємо, це 50 відсотків успіху. Перший салон КОКО розташований на вулиці Хорива, там два поверхи й дуже активне місце. Майже за 5 років поруч з’явилося безліч красивих ресторанів та кав’ярень.

Було в нас було два поганих приміщення: напівпідвал на Михайлівській, який ми закрили і вирішили, що в напівпідвал ніколи не підемо. Точніше я вже більше не піду. Ми з партнером розлучилися після 3 років спільної роботи. Вона не хотіла розвиватися, а я хотіла. Класична історія, яка навчила тому, що партнерство — не моя форма ведення бізнесу. Хоча я завжди прагну до партнерства, наприклад, у стосунках.

Потім я вже самостійно вибрала приміщення на Великій Васильківській навпроти бізнес-центру «Торонто-Київ», поряд із костелом. Це теж був перший поверх, і я теж його закрила. Тому що цоколь, тому що складно працювати й на розкрутку йде більше часу. Люди не хочуть іти під землю.

Також дуже важливі умови, на яких ти підписуєш договір оренди, й орендодавець, з яким ти будеш комунікувати. Саме з орендодавцем потрібно вибудовувати хороші партнерські відносини.

Від чого найперше залежить рентабельність бізнесу у сфері краси?

Від розумових здібностей власника бізнесу і від зусиль, які він вкладає. А вже потім — від договірних умов із майстрами та вартості закупівлі. Рентабельність — це ж прості дуже цифри. Відповідно, є формули, за якими вибудовуються всі витрати в загальній системі прибутковості. Від того, перевищуєте ви одні й ті самі показники або не перевищуєте, залежить рентабельність. Усе дуже просто: є відсоткове співвідношення оборот-витрата. Ось вам рентабельність.

Чи важко відшукати професіоналів у beauty-сфері?

Важко шукати професіоналів. Крапка. У сфері краси, у сфері IT, у сфері журналістики… З професіоналами складно. Хоч я вважаю, що якість індустрії та якість фахівців сильно підвищилися. Добре було б, аби якість людських відносин на роботі теж підвищилася. Але це шлях, яким ми йдемо. Шлях клієнтського сервісу.

Раніше будь-які прояви щодо клієнтської турботи сприймалися майстрами як особиста неповага. Наприклад, 4 роки тому майстер говорив: «Я що вам хірург, щоб одягати рукавички!». Зараз повага майстрів до себе стало вище. Якби ще навчилися поважати власників бізнесу та клієнта, то взагалі було клас. Сфера краси непроста. Є багато моментів, але їх не більше й не менше, ніж в іншій сфері.

Які канали просування працюють у вашому бізнесі?

Інстаграм, Фейсбук, зовнішня реклама у вигляді листівок. Раніше ми використовували обклеювання красивими плакатами, але їх почали безжалісно знімати. Зараз акуратно поширюємо секретні QR-коди.

Люди приходять у салон, радять нас іншим. Дуже важлива вітрина. До нас часто ходять артисти, вони дякують салону через соціальні мережі. Google, SEO… Ніяких секретів немає. Просто має бути комплексний і постійний аналіз різних каналів. Важливий розумний підхід до всього. У тому числі й до каналів просування.

Ваша головна відмінність від конкурентів у сфері краси.

Ми — про простоту життя, про послугу і про чесну ціну, а не про атмосферу.

КОКО — місце для всіх. До нас подобається приходити, бо все через любов, а не за запитом.

Як плануєте далі розвивати свій бізнес?

Я б хотіла повернутися до продажу франшизи. У нас є кілька позитивних дослідів продажу.

А в подальшому хочу відкрити інший великий салон, який би спеціалізувався на волоссі. Це напрямок, який мені дуже цікавий. Там є гроші. Я вже зрозуміла, як працювати з монопродуктом — нігтями. Зараз хочу зробити такий самий знаковий проєкт, але вже пов’язаний із волоссям. І, як уже говорила, планую сконцентруватися на продажу франшизи. Хто хоче стати володарем своєї міні б’юті-імперії, звертайтеся!


НІЯ НІКЕЛЬ
співвласниця студії краси Priton Krasoty:


На якому життєвому етапі до вас прийшло бажання і, головне, готовність будувати свій бізнес?

Насправді бажання було завжди, але не було можливості. Мій перший бізнес виявився невдалим. Це була частка в Keller bar. Я була дуже юна, партнери на той час (зараз клуб належить іншим людям, справжнім профі та неймовірним фахівцям) наробили боргів, і я з цим не впоралася. Втратила 3000 доларів. Це під час курсу 8 і ЗП 6000 гривень на місяць. Було дуже боляче, я довго віддавала борги й після цього довго боялася починати. Потім познайомилася з Катею (це мій партнер у «Притоні Краси») і вирішила, що з нею готова хоч у вогонь, хоч в ополонку.

Ким ви працювали до того, як почали свою справу?

Я змінила близько 8 професій: від директора логістичного відділу до відеопродюсера та PR-ника. PR-ом я займаюся й досі, до речі.

Наскільки складно зареєструвати свій бізнес у столиці?

Як я розумію, не дуже складно, але ми відразу почали працювати з юристом і все робити через нього. Ще назву не придумали й місце не знайшли, а юрист уже все оформлював і працював над ліцензіями та іншими документами.

З якими труднощами на початкових етапах ведення бізнесу ви зіткнулися?

  • Нечесні власники приміщень. З усіма були якісь проблеми й питання, крім останніх орендодавців.
  • Прогнозований попит і сезонність.
  • Перші звільнення працівників: це дуже складно й боляче.
  • Не налагоджена система обслуговування. Від цього — рідкісні, але неприємні ситуації з гостями студії.
  • Складність розрахунку фінансового плану.

За вашими оцінками, яка мінімальна сума, з якої сьогодні можна почати цей бізнес?

Ми починали із 6 тисяч доларів. Зараз думаю, що це 8 тисяч, не більше.

Яке обладнання потрібно?

  • Крісла клієнтів.
  • Мийки для волосся.
  • Дзеркала.
  • Підставки для ніг.
  • Фени та праски.
  • Машинка для стрижки.
  • Стелажі.
  • Комп’ютер і колонки.
  • Світло.
  • Барвники та інші склади.
  • Витратні матеріали (пеньюари, рушники та ін.).

Яким чином вибирали приміщення?

Ми вибирали за такими параметрами:

  • центр біля метро;
  • бюджет до 10 тисяч грн;
  • гаряча вода і впевнена проводка;
  • вивід води в зал;
  • мінімальні вкладення в ремонт.

З якими труднощами стикалися?

Труднощів із пошуком не було. Перше приміщення було знайдено за тиждень.

Від чого насамперед залежить рентабельність бізнесу у сфері краси?

  • якості майстрів і послуг;
  • активності дирекції й самих майстрів;
  • правильного співвідношення матеріалів для роботи й ціни послуг;
  • кількості клієнтів;
  • сезонності.

Чи важко відшукати професіоналів у beauty-сфері?

Дуже. Насправді ми буквально зараз вийшли на ідеальну команду. Усі 4 роки вчилися й розуміли, як це робити.

Що важливо для майстрів?

Не зупиняти навчання й розвиток своїх здібностей. Найгірше, що може бути, — це майстер без амбіцій і бажання розвиватися і творити.

На яких умовах зазвичай вони працюють?

У кого як. У когось — відсоток, у когось — ставка. Наша система оплати — ставки за фарбування плюс бонуси за складність роботи і продажі.

Чим ви відрізняєтеся від конкурентів?

Ми не працюємо на потік. Наша мета — не рубити гроші, а створювати шедеври. Наші майстри — насамперед друзі. Ми не відпускаємо гостей, поки вони не скажуть, що щасливі й задоволені результатом.

Наскільки велика конкуренція в Києві?

Ми не знаємо. Якщо чесно, ми не орієнтуємося на гонитву з кимось, ми орієнтуємося на наших гостей та їхніх друзів. Щоби їм подобалося і вони хотіли ходити до нас.

Які канали просування працюють у вашому бізнесі?

Фейсбук, Інстаграм, сайт, статті в ЗМІ. Зараз думаємо щодо TikTok.

Як плануєте далі розвивати свій бізнес?

У майбутньому хочемо відкрити студію в Берліні, а зараз запускаємо свою лінію косметики.


ОЛЕКСАНДР БІДА
засновник андеграунд-арт-салону перукарських послуг BIDA Hair Project:


На якому життєвому етапі до вас прийшло бажання і, головне, готовність будувати свій бізнес? Ким ви працювали до того, як почали свою справу?

Бажання прийшло випадково, коли я перестав працювати в салоні й почав стригти на дому. Тоді один із моїх товаришів запропонував узяти в оренду невелику перукарню недалеко від Центрального автовокзалу в Голосієво. Вона називалася TRASH і незабаром стала культовим місцем. Там висів велосипед догори ногами, на якому продавалися сумки, була галерея картин, а на 13 квадратних метрах іноді тусувалося до 10 осіб. Водночас ми і стригли, і випивали, і навіть курили кальян. Коли все це стало набирати обертів, прийшло розуміння, що необхідно розширюватися й будувати щось правильне, концептуальне, уже підходяще для того ком’юніті, яке в нас збиралося. Так я вирішив створити BIDA Hair Project.

Я завжди був перукарем. Крім того, що в школі працював слюсарем і лагодив у гаражі моторолери та мотоцикли, а ще займався будівництвом і був клоуном у піцерії.

З якими труднощами на початкових етапах ведення бізнесу ви зіткнулися?

Перша й основна складність — те, що в мене не було ніякої освіти в плані побудови бізнесу, фінансів і всього іншого. Усе це повністю відбувалося на інтуїтивному рівні. Перші півроку майже не велися ніякі звітності. Було складно й незрозуміло, що робити. До того ж сформована команда з часом розпалася, поступово будувалася нова.

Для людини творчої рахувати гроші максимально складно. Потрібно наймати фахівця, який буде цим займатися, а не намагатися робити самому.

За вашими оцінками, яка мінімальна сума, з якої сьогодні можна почати цей бізнес? Яке обладнання потрібно?

Мінімальну суму назвати складно. Можна побудувати дешевий салон десь на райончику на кшталт моєї першої перукарні. Двадцяти квадратних метрів достатньо, щоби поставити 2 крісла й мийку і вже приймати людей. Так можна й у тисяч 5 доларів вкластися. Щоби відкрити концептуальний салон із хорошими меблями і прийнятним ремонтом, доведеться викласти не менше 10 тисяч доларів.

Обладнання — це щонайменше мийка та перукарські крісла, якщо ви відкриваєте салон тільки з перукарськими послугами. Якщо ж брати більш широкий перелік послуг стандартних салонів краси з манікюром, косметологією та іншим, тоді потрібні окремі кімнати та крісла для косметологів, стільці, лампи і світло для манікюру й купа всяких дрібниць. Сьогодні набирають більших обертів моносалони з одним певним напрямком. Так, безумовно, манікюр непогано мати разом із перукарськими послугами, але тоді фокус уваги розсіюється і вже складніше зібрати команду.

Яким чином вибирали приміщення? З якими труднощами стикалися?

Мені потрібно було приміщення одним великим плейсом. Я не хотів окремих зон і поділу людей: коли клієнти очікують в одній кімнаті, випивають у другій, курять у четвертій, стрижуться в п’ятій, а миють голову в шостій. Так часто роблять в інших салонах. Ми шукали приміщення, де б усе було однією великою залою, щоби люди змогли спілкуватися одне з одним, перебуваючи в будь-якому процесі. Це було складно, адже здебільшогор усі приміщення поділені на кімнати й необхідно робити перепланування. Плюс ми шукали приміщення в центрі, та ще й підвальне, а одна з труднощів підвальних приміщень — каналізація. Найчастіше її немає, і необхідно ставити додатковий насос. Ми довго намагалися знайти приміщення з людською каналізацією. Але в підсумку я здався й погодився поставити насос.

Від чого насамперед залежить рентабельність бізнесу у сфері краси?

Насамперед — від команди. Важливо зібрати команду, яка буде рухатися до однієї мети й бажати працювати не для того, щоби тільки заробити грошей, а щоби зробити якісну послугу.

У наш час це досить складно. Сьогодні всі хочуть заробляти багато і працювати мало. А після карантину ще і стала поширюватися робота на дому. До того ж зараз з’являється багато коворкінгів-перукарень. Люди набивають собі клієнтуру та йдуть туди. Тому я вважаю, що рентабельність за будь-яких обставин залежить від команди.

Чи важко відшукати професіоналів у beauty-сфері? Що важливо для майстрів? На яких умовах зазвичай вони працюють?

Важко знайти майстра, який направду професіонал. Тому що всі професіонали вже закріплені в салоні, де їм дали хороші умови, і не хочуть звідти іти. Або працюють самі на себе, створюють команди й намагаються відкрити свій бізнес.

Здебільшого салони працюють із майстрами на відсоткових умовах. Скрізь різні домовленості. У кожного майстра свої відсоткові ставки залежно від часу його роботи, того, що може запропонувати салон, на яких умовах працює салон, які ціни в салоні та ін.

Для майстрів важливо, аби в салонах надавали навчання, була можливість розвиватися і творити. Щоби їх у жодному разі не замикали в рамки й дозволяли їм рухатися в тому напрямку, у якому вони хочуть. Якщо ваші з майстром напрямки збігаються, тоді всі щасливі й рентабельність вашого бізнесу зростає.

Чим ви відрізняєтесь від конкурентів? Наскільки велика конкуренція в Києві?

Ми кардинально відрізняємося від конкурентів. Тому що BIDA Hair Project — абсолютно не стандартний салон. У нас немає вивіски: ми розташовані приховано, як спікізі бари. BIDA Hair Project — така сама спікізі перукарня, яку можна знайти тільки за допомогою дзвінка. Дізнаються про нас тільки від людей, які тут були раніше, або з реклами в соціальних мережах. Ми — насамперед на благо людства, а не для заробітку грошей. Цим ми і відрізняємося.

Раніше я говорив, що конкуренція в Києві зростає з кожним роком. Зараз мені здається — з кожним тижнем. Цей потік трохи призупинив карантин, але, я думаю, ненадовго. Колись було модно бути діджеєм або фотографом, зараз модно бути перукарем, а ще більше — барбером. Сьогодні кожен третій-четвертий — це барбер, і, як не крути, вони складають нам велику конкуренцію. Тому що салони часто відкриваються просто в будинку твоїх постійних клієнтів, рано чи пізно йому стане незручно приїжджати до тебе на заданий час, і він просто спуститься на ліфті у своєму будинку і сходить туди.

Які канали просування працюють у вашому бізнесі?

Це блогери й так звані лідери думок, а також Google-реклама. Люди, як і раніше, шукають, де постригтися в Гуглі, і ваш рейтинг у Гуглі допомагає залучити нових клієнтів. Плюс існують сотні майданчиків, на яких можна розміщувати свою рекламу на умовах, які ці майданчики пропонують.

Як плануєте далі розвивати свій бізнес?

У наших планах — школа і відкриття щонайменше одного місця на лівому березі. Звичайно, хочеться ще відкритися в Одесі, Львові та інших країнах.

Нагадаємо, що раніше ми розповідали про барбершопи столиці, у які ми радимо записатися.

Відгуки 0

Залиште свій відгук
Приєднуйтесь до нас в соцмережах