Засновник «Добропарку» Ігор Добруцький: Раніше я мріяв купити гарний автомобіль, зараз — трактор

12.05.2021
18064
477
2
14526
1
5
Засновник «Добропарку» Ігор Добруцький: Раніше я мріяв купити гарний автомобіль, зараз — трактор

Про цей унікальний рукотворний проєкт говорять і в Україні, і за її межами. 2020 року в селищі Мотижин на Київщині відчинив свої двері приватний дендропарк неймовірної краси «Добропарк». Його з любов’ю й надихнувшись кращими парками світу створив Ігор Добруцький. У розпал цвітіння тюльпанів Kyivmaps завітали до цієї виняткової місцини, аби з ним поспілкуватися.

Розкажіть, із чого почався «Добропарк».

Я завжди вирощував квіти. Зробив свій сад, та потім мені стало в ньому затісно. Тоді я замріяв відкрити великий громадський парк. Він мав бути муніципальний або державний. За 8–10 років я обійшов багатьох посадових осіб, проте всі вони мені відмовляли. Нарешті терпець увірвався, і я сказав собі: «Чекай, а чого я ходжу і прошу. Зроблю сам!». Хоч я й зайнятий усе життя приватним бізнесом, але відчуваю себе більше людиною муніципальною, державною. Тому й мав такі наміри.

Перший мій крок — парк «Співоче поле». Там я зробив виставку квітів. Другий крок — квітковий годинник на Майдані Незалежності. Потім найбільша в Європі алея сакур — я розпочав її створювати в парку Кіото. Далі сквер Гейдара Алієва.

Краса — така штука, що має бути для всіх доступною. Якщо вона недоступна, то починається поділ на людей із достатком і без достатку. Краса має бути для всіх.

Обертаючись назад, радію, що мені не вдалося тоді ні до кого достукатися. Якби вдалося, я не мав би просто приватного парка. Був би муніципальний, де фінал часто зрозумілий. Зробив гарно? Добре, можеш бути вільним. Так трапилося на Співочому полі. Я зробив першу виставку тюльпанів і хотів і далі нею займатися. Але знайшлися ті, кому це, мабуть, було більше потрібно. Відтоді я і розпочав пошуки землі для реалізації проєкту парку.

Пошуки тривали досить довго, я переглянув чимало різних ділянок. Але найбільше сподобалося тут, поруч із селом Мотижин. Усе почалося з простих, фундаментальних речей. Це рельєф, полив, чистка озер та річки. З самого початку створення парку ми розпочали роботу над висадкою 10-річних дерев. Згодом з'явилася і назва — «Добропарк».

Першочергово ми планували відкрити парк на 2-3 сезон роботи. Але потім зрозуміли: щоб зробити повний благоустрій території, не вистачить і цього часу. Муніципальні парки фінансуються сотнями мільйонів, а нам потрібно й розвиватися, і вже показувати результат. Завдяки інвестиціям і тим людям, які приходять і купують квитки, ми робимо все поступово.

Розвиваємося з огляду на свої можливості. Наш шлях складається з певного, чіткого плану. Насправді парк не потребує того, щоби його швидко розвивали. Тут, окрім любові, треба багато мислення. Необхідно дуже добре розуміти рослини.

Коли парк будується десятиліттями, він сам дає тобі відповіді на всі питання: що садити, що має квітувати, що подобається людям.

Наш парк сучасний. Класичні парки побудовані давно — дерева там великі, а люди маленькі. У нас же все тільки формується: ми самі задаємо тематику, стиль і образ сучасного парку. Тому в нас буде багато різних інсталяцій. «Добропарк» стане схожим на великий гіпермаркет, до якого ти можеш приїхати в п’ятницю, а опинитися на роботі тільки в понеділок. Тут ти знайдеш згодом, де переночувати, і все, чого тобі забажається для відпочинку: погуляти біля озера, половити рибу або відвідати парк динозаврів. Хочеш відчути аромати лаванда? Ми відведемо тебе на ділянку та покажемо, як вона черенкується, запропонуємо придбати та висадити у своїй садибі.

Минулого року ми освоїли 20 гектарів. Цьогоріч освоїмо ще 50 гектарів. А десь у 2025 році повністю введемо парк в експлуатацію. Зараз у нас лише окремі ділянки — поле тюльпанів, поле лаванди, поле ліатрісу, поле люпину. Ми не кажемо «парк». Ми ще не парк. Ми тільки хочемо ним бути.
 

От у 2025 році я вже прийматиму зауваження, як справді недопрацювання. Щодо правильної парковки, кількості туалетів або ще щось. До цього моменту я звертатиму увагу, але з розумінням того, що це план на майбутнє . Для тих, хоче, щоб усе було дуже швидко, у нас є розділ «меценатський квиток». Купуйте його — ми пришвидшимо усі зміни. А поки будемо розвиватися поступово, не роблячи з цього шоу.

Ми маємо бізнес-план, де є поточні надходження, які ми можемо використати на розвиток та утримання персоналу. Люди — це перша частина витрат, друга — електроенергія, третя — комунальні. Усе інше — відсотків 50 — розвиток: придбання рослин, агротехніка та догляд за ними.

Якщо раніше я мріяв купити гарний автомобіль, то зараз мрію купити гарний трактор, а до нього — причепи. Це дружина так із мене сміється.

Якими парками ви надихалися?

Я об’їздив багато місць, коли ще й не знав, що буду робити парк. Просто любив цю справу.

До Англії їздив дуже багато — став там частиною королівської ботанічної спільноти. Об’їздив десь країн 45–50 і побував у 400–500 різних парків.

Найкращі сади — все-таки у Великобританії. Це однозначно. Далі я назвав би північ Франції. Бо дуже люблю гортензію. Цікаві сучасні парки Нідерландів, класичні парки Бельгії та Німеччини. Ось ці країни для мене є взірцем.

Я вже не кажу про Азію. Те, що я побачив у Китаї та Японії, просто в голові не вкладається. Це вже вища ліга — до неї, може, мої діти чи внуки тільки підступляться. У нас для цього необхідно оперувати і необмеженими фінансами, і технологіями. Я спостерігав, як створюється парк у Пекіні. Одним словом — це диво. Азійські сади — для нас усе ще перспектива. У мене троє синів. Можливо, їм сподобається моя справа і вони будуть рухатися в цьому напрямі.

Надихатися було чим і є чим. Я був у Кекенхофі — це мій улюблений парк. Коли приїхав вперше, був приголомшений. Саме там зрозумів, що таке мистецтво висаджування тюльпанів і яка має бути колекція сакур. Тепер ми теж маємо 15 сортів сакур — у нас дуже гарна колекція. Реалізує вона себе, думаю, через роки 2–3. Ще рік їм потрібен для адаптації, а потім виглядатимуть вишукано й гарно квітуватимуть.

Мені є в кого вчитися, є на кого рівнятися, але треба розуміти, що для цього потрібні кошти. Поки ти можеш тільки в мріях із зарубіжними парками бути колегами. У реаліях не можеш, бо така наразі економічна ситуація в Україні. Хоча те, що ми робимо, деякі називають дивом. Для одних — це диво, для других — несподіванка, а для третіх — надія, що в Україні ще створюються такі суспільні проєкти. Багато хто хоче допомогти, але поки дуже обережно, бо не знає, що з цього вийде в результаті.

Та я в таких випадках більш оптимістичний. Є така дитяча приказка хороша: що буде козі, як мине 7 років. Усі одразу починають думати, що ж їй буде. А відповідь проста: восьмий піде. Буду розвивати «Добропарк», далі розвиватимуть мої діти. А як не будуть, то є муніципальна, обласна або державна влада. Адже 370 гектарів землі не в оренді — здобуток для Києва й області.

На цій землі вже ніхто нічого не забудує, ми робимо все, щоби тут була виключно зелена зона. Думаю, так і станеться, бо це моя надзвичайна й головна мета. Хочу, щоби люди подивилися на простір моїми очима.

Зараз можна сказати: «Ой, там лежить каміння, а там ще щебінь не розгорнутий». Та треба дивитися не туди, а на тюльпани. На доріжки подивитеся потім.

Якщо у когось є відчайдушне бажання допомогти, хочете щось зробити? Я в парку зранку до вечора. Приходьте й будемо спілкуватися. Завжди радий усім. Можемо обговорювати спільні проєкти. У нас уже є такий досвід. Зайшов інвестор і будує дитячий басейн на 25, 50 і 100 метрів. Влітку він уже відкриється.

Які 5 речей варто обов’язково зробити в «Добропарку»?

Приїхати після 18-ї години, коли сонце заходить. Тут тихо, немає вітру й можна побути на самоті.

Замовити політ на повітряній кулі й політати над парком. Такої краси ніде не побачиш.

Просто посидіти над озером.

Подивитися на тюльпани та як цвіте лаванда.

Наша новинка — це люпинове поле. Дивитися на нього — одна неймовірна емоція. Кольорова гама заворожує.

Які ще новинки з’являться найближчим часом?

Ще зарано запрошувати, але в нас буде дуже гарний розарій. Просто фантастичний. Такий, яких навіть у Європі немає. Сьогодні саме висадили приблизно 200 кущів англійських старовинних троянд Девіда Остіна. Чому я почав із цієї колекції? Бо колись я навіть хотів у працювати у розпліднику, який спеціалізується на цьому сорті. Коли був у Лондоні, звертався з проханням до власників, щоби вони взяли мене на роботу безоплатно терміном на один рік, аби займатися селекцією троянд. Але потім не зміг поїхати й полишив цю ідею.

Зараз ми активно працюємо над проведенням шоу дронів, на вихідних плануємо організовувати лазерні шоу.

Ще в нас буде цікава місцина — озеро Моне. Ми вже встановили там білосніжну альтанку французького типу та місток, що за колористикою такий, як і в саду Клода Моне. Мене надихнули відвідини саду, та й водні лілії я люблю дуже. Маю власну колекцію на дачі — приблизно 50 сортів і 200–300 кущів. Цього літа ви вже побачите у парку щонайменше 200 кущів навколо альтанки.

Також у нас є клумби Сальвадора Далі. Пам’ятаєте його знамениті стікаючі годинниками? Ми за цим стилем розробили різні клумби. Насправді це міксбордери, які підкреслюють красу гортензій і трав. У нас буде дуже велика колекція трав. Найбільша, я думаю, в Україні.

Також ми зібрали найбільшу колекцію міскантусів в Україні.

Я дуже люблю гортензії. Ті, що є сьогодні, ми висадили минулого року. Вони поки що невеликі. Але в нас уже є, я підкреслюю, понад 10 тисяч кущів гортензії. Це справжня долина гортензії. Сортів не дуже багато — десь із десяток. Але я взяв найбільш топові — які не мерзнуть та квітують довго й гарно. Долина гортензій у нас розкриється цьогоріч відсотків на 20–30. А вже наступного року її квітуванння стане окремим приводом, щоб завітати до Добропарку.

Наразі ми встановлюємо над долиною гортензій місточок. Щоправда, я зупинив його облаштування. Бо він вартуватиме приблизно 170 тисяч гривень. Може, хтось захоче зробити місточок над гортензією від мецената? Ми встановимо пам’ятну табличку. Вже є його дизайн-концепція і слугуватиме він для споглядання гортензій.

Є і довгострокові плани. Наприклад, для втілення одного з них потрібно щонайменше 4–5 років. Територією простягається річечка Буча, її довжина — 3 кілометри із них — 200 метрів нашою територією. Я хочу її почистити і з двох боків посадити 5 тисяч сакур. Ми спустимо маленький човник, на якому можна увесь цей шлях пропливсти. Якщо нам це вдасться — Європа здригнеться. Дерева для цього проєкту вже замовлені. Їх будуть вирощувати для нас 2 роки.

У нас дуже гарна колекція кленів, яка посаджена по-особливому. Осінню це надзвичайно гарно. Відтінки кленів, мов той градієнт: від жовтого до темно-червоного. Ідеш і думаєш: це мультимедіа-екран чи справді жива природа так зробила? Природа справжня, але ми зробили її штучно.

Наразі відцвітають тюльпани — і в нас стоять на черзі лілії. Відцвіли лілії — далі на черзі петунії. Вони відцвіли — наступні хризантеми й гортензії. Тобто тут постійно щось квітнутиме.

З останніх робіт — ми висадили 9 тисяч люпину, наразі плануємо ще тисяч 18–20. Тобто, поки ми зараз із вами спілкуємося, багаторічний люпин у теплиці в палеточках проростає й пересаджується в більший горщик, аби вже з нього ми пересадили рослину у відкритий ґрунт восени.

Так само зараз черенкується лаванда. Ми хочемо, щоби через 2 роки в нас було найкраще лавандове поле. Маємо нарешті ті сорти, які ми хотіли, зачеренкували їх, наступний етап  пересадка у відкритий грунт.

У цій справі треба завжди думати наперед. Як у бізнесі чи економіці — так само і з рослинами. Ти думаєш сьогодні для того, щоби знати, що буде завтра й післязавтра.

Я завжди живу майбутнім. Такий у мене характер і образ життя. Але хочу, щоб і сьогодення було гарне.

Скільки до вас людей приїжджає?

Минулоріч ще не дуже багато людей відвідувало парк. Планую, що цього року у вихідні приїжджатиме 50–60 тисяч у день. А в будні — до 10 тисяч.

Такими є стандарти великих європейських парків. Але зауважу, що цим паркам 70–100 років, а їхній штат — від 100 до 300 людей. У нашому парку теж має бути не менше ніж 370 працівників. Та виходить лише 10 відсотків. Звісно, у моїй команді — сини і дружина. І є 4–5 людей, на яких я опираюся — дуже сильні. Поки так, оптимізуємо все, що можемо. Прийняти на роботу більше працівників поки немає можливості.

Чи відвідують «Добропарк» іноземні туристи? Скільки їх?

Цього тижня нас відвідали посли іноземних держав з сім’ями. Дехто навіть посадив дерева.

Хочеться розповісти і про друзів парку. Є такий клуб — CEO Club Ukraine, який подарував нам аж 200 дубів! Можете собі уявити. Зараз ми за ними доглядаємо. Тепер ці люди мають пожиттєве право ходити в наш парк безкоштовно.

16 травня у парку вперше проходитиме фестиваль «Первоцвіт», де виконавці з академічним голосом виконуватимуть найкращі світові твори. Найперші, кого ми запросили, саме CEO Club Ukraine, наших друзів. Вони стануть почесними відвідувачами першого концерту.

Які ще івенти плануєте тут проводити?

Крім малих івентів, хочемо проводити великі фестивалі. У нас є одна ділянка площею 15 га. Там розташований гарний амфітеатр, у якому можна одномоментно посадити 50–60 тисяч людей, а перед ним велике озеро. На ньому ми хочемо поставити сцену й робити великі фестивалі, які, наприклад, у місті неможливо провести. В амфітеатрі також будуть відбуватися сучасні молодіжні фестивалі. Але я планую робити їх із партнерами, що на цьому розуміються.

Моя основна ціль — все-таки дендропарк. У ньому я хочу зібрати всі червонокнижні рослини, які є в нас, і найкращі рослини з Європи, що можна акліматизувати, та показати, що вони можуть тут рости. А потім залишиться одне — догляд. Ну й реєстр, щоби слідкувати за ними.

Я тільки-но повернувся з Нідерландів і був на одній фірмі, яку дотує держава, де вирощують нові сорти квітів і віддають їх у 1000 компаній світу для акліматизації і вивчення попиту. Наразі ми стали 1001 фірмою, куди вони також будуть надавати дослідні взірці всіх квітів. Керівник цієї компанії приїжджає зовсім скоро. Я запросив його подивитися на тюльпани, і ми вже  будемо обирати ті взірці, що візьмемо цьогоріч для своєї спроби.

Що у вас є для дітей зараз?

Наразі такого особливого ще нічого немає. Лише кожного дня проходять майстер-класи з розпису писанок. Це не властиві для нас функції. Зараз є дуже багато потужних івент-компаній, із багатьма з яких ми ведемо переговори.

Хто хоче створити щось для дітей — будь ласка. Ось вам територія, тільки нехай вона буде доглянута. Прибуток ділимо навпіл або з розрахунку, хто скільки вклав. Самі ж нічого робити не будемо, бо маємо приоритети.

Мій один-єдиний фокус — це рослини й догляд за рослинами. А співпрацювати — будь ласка.

Які плани на осінь-зиму 2021–2022?

Найперше, що мені дуже хочеться реалізувати восени — це висадка лаванди. Висадимо її восени за програмою.

Також я задумав об’їздити найкращі розсадники Європи і 15–20 травня вже виїжджаю. Буду вишукувати ті рослини, які в нас неможливо купити. Наприклад, хочу зробити алею з метасеквоями. Тут їх не купиш. А нам потрібно хоча б 500 дерев. Вони величезні, та в нас не будуть такими, як в Америці. Будуть менші, але так само красиві.

Також наразі думаю про бузок. У мене є бажання придбати тисячу кущів понад 70 сортів. Але не можу собі це дозволити фінансово. Тому шукатиму рослини, що трохи менші за розміром та доступніші щодо вартості.

На зиму в мене великі плани. Ви знаєте, ми (Folk Ukraine, президентом якої є Ігор Добруцький – ред.) декілька років займаємося організацією головної ялинки країни. У Добропарку плануємо організувати фестиваль ілюмінацій, де будуть найкращі новорічні арт-об’єкти зі всього світу. Я веду переговори з різними компаніями, щоби вони надали свої арт-об’єкти. Плюс, звісно, будуть наші.

Само собою облаштуємо різдвяну ярмарку й гарну ялинку. У січні я затвердив 2 ескіза на 2 ялинки, й у мене є бажання втілити обидва. Одна ялинка — у темі класичного Різдва. А друга — інноваційна в стилі вінтаж.

Новий рік можна буде приїхати і відсвяткувати тут.

Що думаєте робити з парковкою, куди будете розширювати?

Є варіанти. Влітку почнемо будувати. Однак своїми силами це буде дуже важко. Але, може, знайдеться інвестор. Ми готові віддати під паркінг 8–10 гa, щоби розмістити там 7–8 тисяч машин. Прибуток ділитимемо навпіл.

Паркінг — надважлива річ. Я мушу цьогоріч побудувати паркінг. Навіть якщо доведеться йти до владних структур просити спеціального дозволу на отримання кредиту на 2–3 роки. Моя мета — щоби, приїжджаючи на наступні тюльпани, люди вже паркувалися зручно. Щоб у нас була гарна вхідна група й багато паркомісць на ту кількість людей, на яку ми розраховуємо. Така моя мрія, і я зроблю все, аби весною ми відкрилися вже з оновленим паркінгом.

Нагадаємо, що раніше ми розповідали про 20 кращих дитячих майданчиків у столиці.

Відгуки Відгуки про організатора 0

Залиште свій відгук