Роман Тугашев – про новий проект БУХТА Food Station, київську перепічку та улюблені столичні заклади

Проблема розвитку вуличної їжі в Києві полягає в тому, що наша законодавча база не дає основні положення для регулювання її цього розвитку. Існує кілька відомих форматів вуличної їжі: МАФи, фестивалі, фуд-траки. І якщо з першими двома категоріями вже стає зрозуміліше, то стосовно останньої лишається багато питань — наприклад, як переміщатися, якщо, відповідно до законодавства, ти маєш бути закріпленим за однією точкою, або як укладати договори з постачальниками електроенергії чи води, якщо для цього потрібна фактична адреса.

У той же час вулична їжа все частіше з'являється в кафе, барах і навіть ресторанах: там шукають маленькі приміщення на 10/20/30 квадратних метрів. В умовах Києва це зробити дуже важко, однак такі успішні формати вже є. Вони створюються і будуть розвиватися.

Фестивальний бізнес завжди пов'язаний з різними форс-мажорами, починаючи погодними умовами і закінчуючи людським фактором. Це було і є. Справа не у старті –  справа у специфіці бізнесу.

А в чому секрет? Секрет дуже простий: ми отримуємо задоволення від того, чим ми займаємось, і завжди думаємо про нашого гостя. Для нас дуже важливо, щоб відвідувачі отримували емоції. Як у будь-якій справі, якщо ти дбаєш про те, для кого і розпочинав бізнес, то у тебе все буде добре.

Наша аудиторія – та, яка приходить, у першу чергу, за емоціями, спілкуванням. Про платний вхід уже давно ніхто не говорить. Це абсолютно нормальна світова практика, і в Україні вона теж стала такою. Гості віддають гроші за ті сервіси, які отримують всередині фестивалю: це величезна інтертеймент-програма, клінінг, безпека, широкий вибір їжі і напоїв. Люди платять символічну суму за те, щоб класно і різноманітно проводити час протягом усього дня.

Та складність, з якою ми дійсно стикаємося на "Вуличній їжі" – то, що до нас далеко їхати. Саме такі відгуки періодично чуємо від друзів, колег, знайомих. З іншого боку, ми створили центр розваг на Лівому березі і до нас можна доїхати за великого бажання. А для тих, кому це дійсно складно, відкриваємо БУХТА Food Station – зовсім близько від центру.

Люблю угорський корж – лангош. Він дуже схожий на великий беляш, запечений під сиром. Завжди є відчуття, що ти з'їв 5000 калорій, але це дуже смачно. Люблю мексиканську кухню: всілякі такоси, бурітоси і фахітоси.

Якщо говорити про тренди, то однозначно зазначу китайську, в'єтнамську, тайську кухні. Азія качає і буде качати ще найближчі роки три точно.

Більшість фішок я не можу розкрити. Скажу тільки, що Білі Ночі будуть фантастичними. У червні всіх чекає формат "Версаль": такого в Україні ще не було. Ми привозимо дуже класних хедлайнерів.

БУХТА Food Station – це не фуд-хол в класичному розумінні, саме тому ми вигадали таку назву, як фудстейшн. Це більше pop-up проект.

  

Чого очікувати? Ми встановимо 20 великих красивих морських контейнерів. У дизайні переважає портова тематика. 17 точок з їжею, два бари і лаунж-зона. Вечорами гратимуть діджеї.

Наша головна фішка – об'єднання їжі і арт-складової. З відкриттям БУХТИ ми об'єднаємо відкриття декількох приміщень Річкового вокзалу. Буквально через кілька тижнів вони стануть сучасним арт-простором. Насолодившись мистецтвом, люди зможуть через Річковий вокзал потрапити до нас і випити келих просекко, милуючись чудовим краєвидом на Дніпро.

Важлива особливість – наша демократичність. Вона в усьому: у вільному вході, у середньому чеку (150 гривень за страву і напій), у мінімумі транзакцій при замовленні їжі. Це важливо. У Києві такого не вистачає.

Перепічка звичайно! Тому що її більше ніде в світі не можна спробувати. Хот-доги Яші Монастирського – також обов'язково. А ще потрібно зазирнути до однієї з точок "Лаваш і М'ясо".

Мені подобається Mimosa Brooklyn Pizza, також "Адель" – гарне, свіже місце. Ще виділяю для себе "Любимый дядя". Часто відвідую турецькі ресторани: люблю цю кухню.

Річковий вокзал, БУХТА, звичайно ж (сміється).