Бессарабський критий ринок — що ми знаємо про цю знамениту візитівку столиці, відкриту далекого 1912-го? Kyivmaps зібрали найцікавіші факти з його неймовірної історії.
Учені-історики й досі не певні щодо походження назви легендарного ринка. Одні пов’язують її з торговцями, які приїжджали до Києва з півдня, зокрема, й із Бессарабії. З іншою версією саме тут збиралися місцеві безхатченки та приблуди із кримінальним минулим. Їх тоді зневажливо називали «бастарабами», що дуже схоже на сучасне найменування ринку.
Складно уявити, але ще на початку ХIХ століття територія сучасної Бессарабської площі була брудним пустищем на околиці, куди скидували відходи. Тут же з часом облаштували стихійний торжок — таку собі ярмарку. Звісно, про ніякі санітарні норми на ній мова не йшла.
Ішли роки, місто хутко забудовувалося, і місцина навколо Бессарабки стала ключовим районом міста. Однак, на відміну від розкішних будинків і ошатних готелів, виглядала, м’яко кажучи, не дуже приємно для ока. Врешті тут навіть хотіли звести щось більш красиве і презентабельне, наприклад, театр чи цирк. Однак усе-таки зійшлися в думці: ця місцина ідеальна для торговельних занять, а отже, зводимо критий ринок. Інше питання — де взяти на нього гроші.
Запам’ятайте це ім’я — Лазар Бродський. Помираючи, відомий столичний цукрозаводчик і найбагатший підприємець тих часів заповів на побудову критого ринку в Києві 500 тисяч рублів. До речі, саме завдяки «цукровому королю» у столиці з’явилися й такі видатні споруди, як хоральна синагога, київський політех, театр оперети та інститут електрозварювання Патона.
Неймовірно, але спершу сусідами ринку за будівлею мали стати публічна бібліотека, ресторан та ще кілька об’єктів, однак, на щастя, поєднувати під одним дахом такі різні локації не стали.
1908 року провели конкурс проєктів майбутньої київської легенди, який виграв польський митець Генріх Гай. На той час його здобутками були варшавський критий ринок та декілька споруд у Мінську. За задумкою архітектора, Бессарабка мала стати велетенською (більш ніж 3 тисячі квадратних метрів) торговельною залою в пізньому модерновому стилі з ознаками конструктивізму.
Під час будівництва у підземеллі ринку встановили дві унікальні на той час холодильні системи для зберігання продуктів (основну й ту, що мала її дублювати в разі несправностей). Їх замовили з Ревеля (так раніше називалась столиця Естонії Таллінн).
Неймовірно, але факт: ці холодильні системи пропрацювали на ринку до початку XXI століття.
Прикрасити фасад майбутньої пам’ятки архітектури вирішили пасторальними рельєфами. Ви й зараз можете побачити композицію «Селянин із волами» авторства київського скульптора Олексія Теремця. Він же разом із Тетяною Руденко оформлював і арки і браму. Є здогадки, що знамениту дивовижну композицію з рибами створила саме скульпторка Тетяна Руденко.
За словами деяких істориків саме тут у 1930-х роках розташовувалася судово-медична лабораторія, куди звозили трупи померлих голодною смертю селян. Інші ж учені цей факт спростовують, апелюючи до того, що на Бессарабському ринку годували еліту, і там і жодному разі не могло бути ніяких покійників.
Бессарабці пощастило вціліти під час війни. Ба більше — за часів окупації там продовжували торгувати. А от у 70-х та 80-х роках легендарний ринок могли знести. Спершу, аби облаштувати там галерею чи гастроном, а потім — щоби зробити на його місці транспортну розв’язку. На щастя, обидві ідеї все-таки відкинули.
Нагадаємо, що раніше ми розповідали про кліпи світових зірок, в яких засвітилися знамениті столичні локації.
ГАЛЕРЕЯ
Читати більше