Лекция: Ван Гог. Без мифов и без сожалений

Лекція. Малювати кров’ю: Ван Гог без міфів і без жалю

Лекція відбудеться у неділю 26 квітня 2026 року о 13:00!
Місце проведення: Offline у просторі «Печера Платона» та Online у Zoom.
Запис лекції: так, для учасників.
Мова лекції: українська.

Чергова розповідь про бідного художника з відрізаним вухом? Не на цей раз.

Палюче провансальське сонце. Жовтий будинок, де фарба ніколи не встигає висохнути. Самотній чоловік, який пише брату: “Я малюю так швидко, ніби хтось женеться за мною”.

Він не пише картини.

Він випускає на полотно те, що всередині розриває його на шматки: сонце, яке ріже очі, небо, що крутиться, як божевільне, і соняшники, які горять так, що їх можна чути.

Париж у квітах і парасольках від літа. Але у нього лише кімната, надії, які ніколи не справдяться, іронія і геніальність. Один рік в Арлі – і 200 полотен, які досі б’ють нас у груди сильніше за будь-який маніфест.

Це не історія бідного божевільного з відрізаним вухом. Це історія людини, яка навчила світ бачити емоції голими.

Про що лекція?

1. Техніка живопису Ван Гога: швидкість, пастозність, колір як емоція
2. Реальна хронологія подій 1888–1890 років: інцидент з вухом, перебування в лікарні Сен-Ремі та останні місяці в Овер-сюр-Уаз
3. Біографія без міфів: як художник без формальної освіти, без грошей і без підтримки інституцій змінив історію мистецтва назавжди
4. Ключові твори: “Соняшники”, “Зоряна ніч”, серія кипарисів, “Кукурудзяне поле під грозовим небом” – аналіз композиції, кольору та символіки
5. Сучасне значення: чому творчість Ван Гога залишається найвпливовішою в історії постімпресіонізму та актуальною навіть через 135 років

Сонце стає ножем, фарба перетворюється на кров, мистецтво перестає бути красивим.

Воно стає єдиним способом вижити.

Після реєстації вас перекине у чат телеграм-групи, де знаходитиметься уся потрібна інформація.

* Якщо ви хочете отримати тільки запис, то реєструйтесь через «онлайн-участь»

Лектор:
Богдана Носенок – доктор філософії, культуролог. Дослідниця французьких культуральних студій та методології «нової історичної науки» школи «Анналів», міждисциплінарних підходів до аналізу культури. Перекладач літературних творів з англійської, французької та італійської мов. Серед її перекладів – класичні твори, такі як «1984» і «Колгосп тварин» Джорджа Орвелла, «Маленькі жінки» Луїзи Мей Олкотт, «Енн із Зелених Дахів» Люсі-Мод Монтгомері, «Таємний сад» Френсіс Бернетт, «Мітра-Варуна» Жоржа Дюмезіля, «Дезінтеграція системи» Франко Фреди та інші. Автор роману-мандрівки «Дистанція».