Дата та час
Add to calendarВарто вказати, що сучасне українське козацтво одинадцять років тому – в 2009 році – запропонувало українській громаді новий еталон свята Миколая.
Наш український Святий Миколай має всі ознаки українця, бо ж одягнений у священичі ризи та у підбитий бобровим хутром шляхетський кунтуш. На голові має гетьманську шапку. Але, крім зовнішніх ознак він ще добра, щира, привітна людина, котра, на відміну від його англо-саксонських та російських аналогів (Санта Клаус, Дєд Мороз), не махає крючковатою палицею (посохом), йдучи по лісу, а цілком у цивілізованій гостинній атмосфері традиційної Наддніпрянської хати, оздобленої рушниками, божниками та іншим хатнім начинням, виконує на старосвітській лірі канти 17-18 століття. Разом із дітьми, аби ті не були лінивими чистоплюями, випікає в печі справжні печатні пряники – медівники, або ж як їх всі називають “Миколайчики”. Наш український Миколай направду духовна особа, бо ж привчає дітей бути мудрими, добрими, співчутливими.
Дуже важливим є й те, що його добрі, гарні справи та починання «взяті під охорону» та пильний нагляд українских козаків, адже «добро має бути з кулаками». Воїн – козак завжди був носієм всього правдиво українського, цебто лицарського.
Сподіваємось, що цей новий підхід, а насправді повернення до дідівських традицій святкування дня Святого Миколая, здобуде підтримку на всіх теренах козацької України від Синього Дону й до зелених Карпатських гір.