Ми зібрали десять локацій, де варто гуляти після заходу сонця — від панорамних оглядових майданчиків до затишних зелених алей, кожна з яких має свою історію та атмосферу.
Цей парк заклали в середині XIX століття. Його символ — пам’ятник князю Володимиру, відкритий у 1853 році, найстаріший збережений скульптурний пам’ятник Києва. З площі парку (приблизно 16,9 га) відкривається панорама на Поділ, Дніпро та Лівий берег. Тут також є альтанка Кокорєва (1899 р.), фунікулер у південній частині парку, який сполучає Верхнє місто з Подолом, і кілька оглядових майданчиків.
Увечері ліхтарі підсвічують доріжки, створюючи затишну атмосферу, а влітку тут грають вуличні музиканти. Найкращий час для відвідування — перед заходом сонця, коли небо змінює кольори, а місто поступово загоряється вогнями. Поруч можна знайти кілька затишних кав’ярень, а також почати звідси пішу прогулянку до Арки Свободи.
Відкритий у травні 2019 року, цей міст завдовжки 196 метрів і завширшки до 6 метрів з’єднує Володимирську гірку з аркою Свободи Українського Народу. Конструкція має прозорі вставки в підлозі, що дозволяють дивитися вниз на місто і Дніпро. Міст витримує значне навантаження, а його проєктування враховувало сейсмостійкість і вітрові навантаження.
Увечері тут працює підсвітка, а види на Дніпро, Поділ, Європейську площу й Лівий берег особливо вражають. Найкращий час для фото — захід сонця та перші години після нього. Для тих, хто не любить натовпи, варто приходити після 21:00. Звідси зручно продовжити прогулянку в бік Маріїнського парку або Хрещатика.
Удень Рейтарська — це одна з найпопулярніших точок на карті київських любителів гастрономії, а ввечері вона перетворюється на тиху й майже камерну вулицю з м’яким світлом ліхтарів.
Кав’ярні й бари світяться теплими вітринами, а між ними — крамниці українських брендів та вінтажу, квіткові лавки та артпростори. Це місце, де можна почати вечір із келиха вина в одному з барів, а потім просто гуляти, заглядаючи у дворики, слухаючи музику з відкритих вікон і відчуваючи, як центр міста повільно засинає.
Створена в 1982 році по місцю розташування зритих оборонних валів Верхнього міста, Пейзажна алея сьогодні відома своїми артінсталяціями, мозаїками та дитячими майданчиками у формі казкових істот. Ініціаторами збереження алеї як громадського простору були місцеві активісти та митці, які відстояли її від забудови у 2000-х роках.
Увечері туристів менше, і можна насолодитися спокійними видами на Андріївську церкву та Поділ. Ліхтарі додають тепла у світлі, а сходи і дворики довкола запрошують дослідити їх без поспіху. Поблизу працюють кав’ярні, галереї та кілька популярних артпросторів. Найближче метро — «Золоті ворота» або «Контрактова площа».
Квартал, побудований на початку 2000-х років у стилі європейських містечок, із кольоровими фасадами, декоративними елементами і брукованими вулицями. Увечері, коли вмикається підсвітка, Воздвиженка стає схожою на знімальний майданчик. Тут тихо, майже немає автомобілів, і можна спокійно пройтися вузькими вулицями. Це місце часто обирають для фотосесій або романтичних побачень. Поруч — Андріївський узвіз і Поділ, а також кілька ресторанів з авторською кухнею. Якщо пройти трохи далі вгору, можна вийти на історичні вулиці Києва з панорамними видами.
Поділ — історичний район із забудовою XVIII–XIX століть, старими церквами, вузькими вулицями і жвавим сучасним ритмом. Контрактова площа з фонтаном Самсона є зручною відправною точкою вечірньої прогулянки. Звідси можна піти вулицею Сагайдачного чи Фролівською, досліджуючи дворики та невеликі кафе. Вечорами тут грають вуличні музиканти, а світло з вікон і вивісок створює особливий затишок. У теплу пору року часто проходять фестивалі, а взимку встановлюють різдвяний ярмарок.
Це довга прогулянкова зона з фонтанами, клумбами, скульптурами та видом на Дніпро. У травні 2024 року тут відкрили міст-хвилю — пішохідну переправу завдовжки 176 метрів і завширшки 3,5 метра, виготовлену зі сталі «Азовсталі». Проєкт розробив архітектор Андрій Миргородський. Конструкція з п’яти «хвиль» символізує рух річки. У темний час доби підсвічуються лише перила, а центральна частина поки без додаткового освітлення.
Міст з’єднує парк «Наталка» з Оболонським островом, де можна пройтися стежками серед зелені. Влітку на набережній працюють фудтраки, а на вихідних часто грають музиканти.
Парковий міст (Міст закоханих)
Парковий міст, Київ
Парковий пішохідний міст завдовжки 439 метрів з’єднує правий берег Дніпра з Трухановим островом. Збудований у 1957 році, він став першим мостом у Києві, призначеним лише для пішоходів. Увечері підсвітка мосту відбивається у воді, створюючи ефект світлової доріжки.
На острові — сосновий ліс, пляжі, велосипедні маршрути та кілька літніх кафе. Це місце контрастів: гамірний центр залишається позаду, а перед вами — тиша і природа. У теплу пору року тут часто проходять спортивні змагання та фестивалі на свіжому повітрі.
Якщо хочете спокійної вечірньої прогулянки з видом на Дніпро — це одне з найкращих місць. Парк тягнеться вузькою смугою між набережною і мостом Патона. Увечері тут тихо — лише шум води і світло ліхтарів уздовж алеї.
Головна алея веде прямо до оглядового майданчика над водою. Перед ним — пам’ятний знак 1982 року, а трохи далі — один із найвідоміших символів Києва: пам’ятник Засновникам міста. Брати Кий, Щек і Хорив із сестрою Либідь стоять у човні, довкола якого влітку працює фонтан. Поруч — ще одна фотозона, «Дерево Щастя». Південніше алея виводить до дерев’яного храму рівноапостольного князя Володимира й кам’яного хреста біля нього. Далі — два ресторани на воді, а ближче до мосту Патона — кам’яний знак на честь 60-річчя ООН.
Наводницький парк — це ще й тінисті доріжки, близькість води та панорами Дніпра. А якщо перейти підземним переходом навпроти головної алеї — опинитеся просто на Співочому полі.
Це рекреаційна зона на островах Дніпра з пляжами, атракціонами, кафе й зонами для спорту. Вона розташована на місці колишньої Передмостової слобідки, зруйнованої в 1943 році під час окупації Києва.
Вечорами тут можна поїсти у відкритих ресторанах, орендувати човен або обрати спокійну прогулянку берегом. Тут особливо гарно, коли у воді відбиваються вогні мостів.
Якщо хочете трохи активності, зазирніть на культовий спортмайданчик «Качалка». Його відкрили ще у 1970-х польський гімнаст Касмір Ягельський та професор математики Юрій Кук. Тренажери тут — із металобрухту, але працюють десятиліттями.
І якщо після вечірньої прогулянки вам захочеться побачити Київ зовсім інакше — під іншим кутом і з висоти, — зазирніть у нашу добірку «ТОП-10 панорамних видів Києва: де сфотографуватися з висоти». Там зібрані локації — від дахів і дзвіниць до пагорбів і мостів — звідки місто відкривається у всій своїй красі.