Kyivmaps вирішив зануритися у столичне минуле та розповісти історію трьох найстаріших кінотеатрів Києва.
Кінотеатр “Київ”
Будівництво кінотеатру “Київ” розпочалося ще до війни. Проте свої двері він відкрив аж 23 листопада 1952 року. Місце цієї Мекки кіноманів і до сьогодні лишається незмінним. Це вулиця Червоноармійська (сучасна Велика Васильківська), 19.
На той час, у 1952 році “Київ” став чи не найбільшим розважальним закладом столиці. На старті кінотеатр мав три зали: дві великих на 525 місць та одну малу на 240 місць. До того ж, саме в ньому вперше з’явилася спеціальна акустична штукатурка, що робила звук чистішим.
У 2000 році “Київ” народився заново, ставши не просто кінотеатром, а справжнім культурним центром. Зберігши архітектуру, майстри обладнали його найсучаснішими технологіями, а в 2007 році додали невеличку залу “Сінематека” на 97 місць, де можна подивитися DVD-зображення на екрані розміром 5х2 метрів.
Де: вул. Велика Васильківська, 19.
Кінотеатр “Жовтень”
Наш улюблений кінотеатр на Подолі спочатку мав цілком радянську назву — “Дев’яте держкіно”. Чому так? Бо у 20-тих роках у столиці з’являлися не повноцінні кінотеатри, а одиночні кінозали, які містилися на перших поверхах будинків. Їх так і називали — “Перше держкіно”, “Друге держкіно” і так далі.
Відкритий у 1930 році на розі вулиць Шолом-Алейхема та Щекавицької, “Жовтень” перший отримав звукову апаратуру та усе необхідне обладнання для показів, тобто став першим повноцінним кінотеатром. Також у будівлі облаштували бібліотеку, тир та гральний клуб. Свою теперішню назву кінотеатр отримав лише у 1937-му.
Після війни його кілька разів реконструювали та облаштовували, а от у лихі 90-ті “Жовтень” не працював. Тут розташовувався нічний клуб “Аль Капоне”. На щастя, у 2000-му кінотеатр таки почав показувати фільми, але лишень упродовж 14 років. Трагедія сталася у 2014-му — прямо під час показу стрічки “Літні ночі” будівля загорілася. За рік кінотеатр таки відремонтували, проте від того “Жовтня”, який усі так любили, там лишилося зовсім мало.
Де: вул. Костянтинівська, 26.
Кінотеатр українського кіно“Ліра” (колишній імені Чапаєва)
Нарешті дійшла черга до найстарішого і, певно, найатмосфернішого зі столичної трійки кінотеатру — це “Ліра”. Він з’явився у 1913 році на розі вулиці Велика Житомирська та Сінної площі і теж розташувався на першому поверсі звичайного житлового будинку. У 1937-му кінотеатр отримав нову назву і став “імені Чапаєва”. Лише за часів незалежної України цьому легендарному місцю повернули перше ім’я.
Сьогодні “Ліра” — це невеличка, але дуже затишна зала на 100 місць. Частіше за все тут показують не блокбастери, а шедеври світового кіно та артхаусні стрічки. Ціни на квитки у “Лірі” вкрай демократичні. Ви не заплатите за сеанс більше 50 гривень.
Саме в цьому культовому кінотеатрі працює славнозвісний “Ракурс”, один із найстаріших столичних кіноклубів. Його головна особливість — стрічки, а це зазвичай кінокласика, тут демонструють виключно на плівці. Чистий кінематографічний експіріенс. Якщо ви тільки починаєте знайомство з азами кіно, обов’язково зазирніть у “Ракурс”.
Де: вул. Велика Житомирська, 40.
