Карантин вкотре нагадав про важливість фінансової подушки і показав, як можна бути більш раціональними і легко скорочувати витрати. Сьогодні цінність ощадливості виходить на перший план. Однак далеко не всі володіють цiєю корисною навичкою. Як їй навчитися і зберігати накопичені гроші правильно, ми розпитали в Олексія Геращенка (економіста, викладача в Kyiv-Mohyla Business School) та Дмитра Сидоренка (проєктного менеджера Команди підтримки реформ Міністерства фінансів).
Робити заощадження і думати про майбутнє – вкрай важлива навичка в сучасному світі. Демографічна ситуація в Україні така, що спостерігається природне зменшення населення: народжується менше, ніж помирає. Подібна ситуація і в більшості розвинених країн. Здавалося б, який зв'язок між заощадженнями та демографією? Виявляється, прямий. Солідарні пенсійні системи будуються на тому, що працююче покоління платить податки (в нашому випадку, єдиний соціальний внесок), і з них виплачуються пенсії пенсіонерам. При зниженні народжуваності співвідношення працюючих і пенсіонерів поступово стає таким (в Україні вже практично 1:1), що працююче покоління вже не здатне утримувати пенсіонерів. В результаті пенсійний вік збільшується. В Україні не варто розраховувати на допомогу держави ні довгостроково, ні короткостроково.
Щоб зберігати, потрібно звикнути до правила «заплати собі у першу чергу». Це означає, спочатку відкласти заощадження, а потім вже витрачати гроші. А не навпаки, коли витрачаєш і дивишся, скільки залишилося в кінці.
Починати варто з рівня не менше 10% прибутку, поступово збільшуючи його до 20-25%.
У нас традиційними засобами накопичень є депозити банків, для заощаджень побільше – нерухомість. У світі використовують значно більше інструментів – облігації, акції компаній, приватні пенсійні фонди, інші інструменти. В Україні альтернативою депозиту можуть бути облігації внутрішньої державної позики. Вони навіть дещо надійніші за депозити, а прибутковість по них найчастіше вища. Після лібералізації валютного законодавства до 100 тисяч доларів можна інвестувати за кордон – відкривши рахунок в іноземному банку або купивши акції відомих компаній. Ті, для кого така процедура складна, можуть інвестувати до фондів, які купують такі зарубіжні акції, у нас в Україні. Однак це тільки в тому випадку, якщо мова йде про суми понад 10 тисяч доларів. Якщо ж таких заощаджень немає, до них потрібно прагнути.
В цілому під час кризи люди будуть намагатися за можливості зберігати більше. Адже ситуація показала, що для економіки можливі абсолютно несподівані сценарії, коли те чи інше підприємство може бути зупинено, і люди залишаться без роботи.
Також важливо зрозуміти, що необхідно інвестувати в себе, свій розвиток, нові знання. Адже може виявитися, що твоя діяльність з розвитком економіки виявиться незатребуваною. Світ дуже швидко змінюється, і це завжди складність для тих, хто мінятися не любить. Заощадження часто дають можливість пересидіти кризу, виділити час і ресурси для нових знань і навичок, освоїтися в новій діяльності, нехай навіть і з тимчасовим зменшенням доходів.
Навчити відкладати мали батьки. Адже всім у дитинстві говорили: «Не чіпай торт, він на завтрашнє свято». По суті це й було тренування сили волі, щоб не спожити сьогодні те, що знадобиться завтра.
Краще б, звичайно, нас вчили на прикладі примноження. Як дітей у відомому Стенфордському зефірному експерименті, коли не з'їсти зефір означало отримати через 15 хвилин вже два зефіра.
У гіршому випадку – людей вчить скрута.
Насправді відкладати не важко, якщо ваш дохід вищий за ваш прожитковий мінімум. Практично кожна людина здатна відкласти 10% свого місячного заробітку і взагалі не помітити якихось незручностей.
Це число можна доводити до 20-30%. Усе залежить від вашого доходу й рівня споживання. Якщо вам потрібні гроші для відпустки – це один рівень, якщо ж ви збираєте на іпотеку і у вас машина в кредиті – це зовсім інша розмова.
Для тих, хто живе «від получки до получки», є два способи:
Для самих слабких духом є помічники, наприклад, функція округлення суми на банківській картці, або всілякі додатки, що непомітно для вас списують маленькі суми регулярно. Але ви маєте розуміти, що такі методи приносять менший дохід.
В ідеалі потрібно відкладати на «щось». Так легше психологічно і є чіткі орієнтири. Перше, на що відкладають – «чорний день». Він дорівнює витратам сім'ї на 3-6 місяців звичайного життя. Чому стільки? Це середній термін пошуку роботи.
Ці гроші мають бути легкодоступні. Ідеальний варіант – депозит до запитання. Ставка по ньому нижче, але ви можете отримати гроші в лічені години.
Якщо ж ви відкладаєте на відпустку/дорогу покупку/навчання дітей – варто розміщувати гроші на строковому депозиті, оскільки ставка по них вище рівня інфляції, і ви дійсно будете примножувати свої заощадження.
Два важливих зауваження:
Як показала практика, в Україні все ще немає кращого засобу для заощаджень, ніж депозит у гривні.
Кожен відкладає рівно стільки, на скільки йому дозволяє сила волі. Я особисто знаю людей з зарплатою в 10 тисяч гривень, які змогли накопичити на Мерседес. Тобто справа лише в цілепокладанні.
Двi поради:
Завжди вибирайте надійний банк. У державній або великій міжнародній установі вигідно зберігати заощадження на «чорний день» на безстрокових депозитах, а тривалі заощадження – на термінових.
Якщо ж потрібно отримати велику прибутковість по депозитах, можна звернутися в банки не з першої п'ятірки рейтингів надійності (їх легко знайти в профільних ЗМІ). Залежно від стратегії банку, деякі з них можуть пропонувати більш високі ставки в гривні або доларі, ніж конкуренти.
Ніколи не вибирайте малознайомі банки зі ставкою сильно вище, ніж в інших банках. Уважно читайте договір, в ньому повинен фігурувати саме той банк, під чиєю вивіскою рекламують послуги. І обов'язково знайдіть пункт про те, що банк є членом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Три важливих зауваження:
Худа без добра не буває, і будь-яка людина розуміє важливість заощаджень, коли доходи впали, а витрати залишилися. За опитуваннями 60% українців не мають заощаджень, щоб прожити довше місяця. Сподіваюся, в майбутньому таких людей стане менше.
Звичайно, під час кризи люди зменшують споживання. Тим більше коли всі закриті по домівках на самоізоляції. Скільки саме відкладати – залежить від ваших доходів і ваших цілей. Важливо пам'ятати дві речі.
По-перше, споживання – двигун економіки. Особливо в кризу. Тому, якщо у вас є можливість допомогти вашій локальній кав'ярні або ресторану, зробіть замовлення. Любите кіно – купіть ваучер на квиток, щоб кінотеатр зміг відкритися після карантину. Але якщо є загроза залишитися без роботи, і у вас недостатньо заощаджень – відкиньте всі необов'язкові витрати.
По-друге, вміння відкладати прямо пов'язане з умінням бачити й оцінювати альтернативи вибору. Четверта пара кросівок навесні або квиток на літак восени? Вечеря у модному ресторані або поповнення заначки на випадок втрати роботи? Будь-який ваш вибір має бути усвідомленим, щоб потім не було нестерпно боляче через втрачену можливість.
Нагадаємо про те, що раніше ми попросили маркетинг-фахівців розповісти, як зміниться діджитал після карантину.