Мандрівка у Заекрання, або як Kyivmaps пізнавав світ телемистецтва

26.03.2019
Мандрівка у Заекрання, або як Kyivmaps пізнавав світ телемистецтва
Фото: Ольга Троханчук

Напевно, кожен з нас звертав увагу на цікаву будівлю київського телецентру, яку через її зовнішній вигляд в народі назвали Олівцем. Назва так прижилася, що нещодавно телецентру офіційно присвоїли назву Олівець.

До недавнього часу телецентр був закритий для пересічної людини. Потрапити сюди без попередньої домовленості та документів було неможливо, бо об’єкт вважався режимним. Наразі все змінилося, тепер кожен може потрапити всередину Олівця, пройтися його коридорами, побувати у справжній студії та піднятися на оглядовий майданчик на даху - і все це в рамках екскурсії до музею телебачення.

Kyivmaps вирішив відвідати екскурсію до телецентру та поділитися з вами інформацією з перших вуст.

Щоб записатися на екскурсію, вам потрібно зайти на сторінку музею, знайти потрібну подію та заповнити форму. Можна записатися на

  • індивідуальну екскурсію (1-5 осіб), її вартість становитиме 150 грн для дорослого і 100 для дитини
  • групові екскурсії проводять для групи від 5 до 25 осіб, вартість 140 та 80 грн.

Сюди входить двогодинна екскурсія, яка включає у себе

  • відвідування музею телебачення,
  • прогулянку телецентром,
  • відвідування однієї з найбільших телевізійних студій
  • підйом на оглядовий майданчик на даху дев’яносто семи метрового Олівця.

Якщо ж ви не любитель чудових пейзажів, то можете відвідати тільки музей та телестудію, вартість такої екскурсії складатиме 80 грн для дорослого та 40 для дитини.

Але це ще не все, організовують у телецентрі і тематичні екскурсії для дорослих та дітей, приурочені до різних свят, таких як Новий Рік, день Святого Валентина та восьме березня. Тому радимо підписатися на сторінку івентів від Kyivmaps та слідкувати за анонсами.

А ми обрали для себе повний пакет послуг та відправилися пізнавати світ телемистецтва.

Зараз вхід до Олівця вільний, екскурсантів чекають на рецепції. Нашим провідником у світ телемистецтва стала екскурсовод Наталя Ходос, яка цілих дві години не давала нас сумувати та повідала всі таємниці життя по іншу сторону екрану.

Починаємо з огляду вестибюлю, де обладнали виставкову площу, експозиція якої періодично змінюється, а ще тут працює простір UA:Hub. Найбільше вражає розмах та велич приміщення. Будівля проектувалася для Москви, а потім проект передали Києву, саме тут мав розміститися резервний телецентр, такий же потужний, як і Останкіно. Але добудувати так і не встигли, союз розвалився, Олівець зводили вже у 1992 році, а тому деякі частини будівлі залишилися недобудованими.

А ми прямуємо до музею телебачення, який відкрився ще у 2006 році з ініціативи самих телевізійників, які почали збирати техніку, раритетні телевізори, мікрофони, костюми та декорації телепередач. Наразі колекція музею налічує понад 800 експонатів. Є зал, що імітує модель першої телестудії п’ятдесятих років, яку жартома називають червоною кімнатою. Але не подумайте нічого такого, річ у тому, що раніше плівки проявляли у приміщеннях з червоним освітленням.

Це зараз ми звикли, що телеведучі є публічними людьми, можуть з’являтися на сторінках друкованих видань та давати інтерв’ю, а в ті часи все було зовсім по-іншому. Ведучі не мали права на інтерв’ю і на публіці мали з’являтися тільки у брючному костюмі.

Якщо ви в юні роки полюбляли дивитися дитячі передачі, то цей стенд саме для вас, тут можна побачити і солом’яного бичка, і Катрусю, і вишиванку всіми любимого діда Панаса. Також привертають увагу макети інтер’єрів студії для різних програм, спочатку їх робили в отакому зменшеному вигляді, потім затверджували, а вже потім відтворювали в реальних розмірах.

Всім екскурсантам пропонують відчути себе в ролі телеоператорів чи репортерів, приміряти на себе ці ролі, тримаючи в руках камеру та мікрофон.

В музеї дуже багато техніки – вже згадані камери, монтажний стіл, на якому розрізали та склеювали плівку, суфлери, різноманітні телевізори, патефон, друкарська машинка та радіоприймач Riga. Є в колекції і перший радянський телевізор КВН, його екран був дуже маленьким, а тому до нього приєднували збільшувальне скло. Для дітлахів це просто рай, бо якщо ми дорослі ще якісь експонати бачили, то для них це все вдивовижу.

А далі ми вирушаємо у справжнісіньку студію, де знімаються реальні телепередачі. В одному приміщення обладнано декілька різних декорацій для різних шоу. Під стелею знаходиться величезна кількість освітлювальної техніки. Нам дозволяють сфотографуватися та відчути себе зірками однієї із програм.

Щоб ви знали, на телебаченні нічого не викидають, всі декорації та реквізит зберігають, а раптом ще знадобиться. Нам показали лише невеличку частину такого реквізиту, тут є речі яким вже не один десяток років.

Екскурсія завершується підйомом на дах дев’яносто семи метрового Олівця, де обладнано оглядовий майданчик. На таку висоту їдемо швидкісним ліфтом.

Види з гори відкриваються неймовірні, але разом з тим там досить таки холодно та вітряно, висота дається в знаки. Звідси добре видно телевежу, Лук’янівське кладовище, центр міста та навіть Лівий берег. Цікаво подивитися на місто у світлі ліхтарів, це можливо під час вечірніх екскурсій до музею.

Наталія розповіла, що в влітку планують влаштовувати на даху вечірні кінопокази та інші цікаві заходи, тож будемо слідкувати за анонсами.

А вам радимо відвідати телецентр Олівець, море емоцій та цікавої інформації гарантовано. А ще підписуйтесь на нашу сторінку, де зібрані всі актуальні події Києва.