О событии
Проєкт присвячений моді 1960-х років. Часу змін, нових ідей і прагнення до індивідуальності навіть у межах радянської системи. У період дефіциту та обмеженого вибору одяг часто перешивали або створювали з того, що було під рукою. Та попри всі труднощі бажання виглядати красиво й сучасно залишалося незмінним.
Важливою частиною цієї історії стали жінки з кола шістдесятників — художниці, дисидентки й інтелектуалки, для яких одяг був також способом культурного висловлювання. Серед них — Любов Панченко, Людмила Семикіна, Ірина Сеник та Ярослава Менкуш.
У 1960-х, у добу так званої «відлиги», почали з’являтися нові тканини, аксесуари та силуети. В Україні діяли Будинки моделей, де народжувалися сміливі дизайнерські ідеї, хоча шлях від подіуму до масового виробництва залишався складним. Моделі спрощували, а одяг ставав більш уніфікованим.
Ця виставка — про моду між мрією і можливістю. Про креативність у часи дефіциту. Про жінок, які навіть із фіранки могли створити сукню. Про модельєрів, чиї ескізи жили яскравішим життям, ніж фабричні серії. І про те, що прагнення бути гарними — сильніше за будь-яку систему.
