О событии
Проєкт складається з двох частин: серії сучасних живописних полотен та ікон у неовізантійському стилі, виконаних у давній техніці плави. Обидві частини перебувають у діалозі — як два голоси однієї теми.
Сучасні сакральні образи відображають інтуїтивний пошук художницею живописної мови маніфестації духовного, що зрештою проявляється через чисту форму, світло і ритм простору. Геометрія як композиційний прийом стає інструментом бачення, способом показати порядок і гармонію, закладені в основі світу. Коло, квадрат, трикутник — це відбитки закономірностей, що пронизують всесвіт, знаки божественного порядку.
Ікони, представлені поруч, створюють живий контекст: нагадують про глибинну християнську традицію, водночас відкриваючи її для сучасного сприйняття. Виконані в техніці плави, з її пошаровим нанесенням фарби і повільним народженням світла зсередини, ці роботи несуть у собі час — час присутності. Поруч із сучасним живописом вони відкриваються по-новому: традиція перестає бути архівом і стає живою розмовою. Об’єднані експозиційно роботи утворюють міст між каноном і особистим досвідом пошуку істини.
Виставка набуває особливої актуальності в часи руйнації, втрати сенсів і глибокого виснаження, коли звичні орієнтири зникають, а нові ще не знайдені. «Геометрія світла» не пропонує готових відповідей. Вона пропонує простір тиші, де можна зупинитися. Простір, де сучасна візуальна мова говорить про вічне без слів і щиро. Де можна дозволити собі запитати: що таке світло, яке не протистоїть темряві, а трансформує її? І де сама спроба поставити це запитання вже є кроком до відповіді.
Тут форма стає молитвою, світло — вибором, а геометрія — спробою заново зібрати себе в новій реальності.
