Вистава «Телеграма загублених мрій»

Якщо зараз ми зав’яжемо вузлик на пам’ять, то щоб згадати, для чого це зробили, треба буде заглянути в комп’ютер.
Раніше ми з легкістю запам’ятовували величезну кількість номерів телефонів, адрес. Памʼятали дні народження, історії, анекдоти.

А зараз носимо памʼять у кишені, монтуємо фільми сидячи на унітазі, зізнаємось у коханні смскою.
Ми настільки швидко переходимо в цифру, що якщо раптом, не дай Боже, завтра нас не стане, не залишиться жодного сліда нашого існування.

А так хочеться про нас знали! Як ми любили, боролись, творили. Якими були романтиками.

В ролях:
Дмитро Басій