Когда говорит музыка

8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, і концерт «Коли говорить музика» у виконанні Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії України під орудою Теодора Кухара за участю скрипальки Джудіт Інгольфссон (Ісландія) набуває особливої ваги як можливість осмислення людського досвіду, пам’яті та цінності життя. Програма пропонує слухачеві екзистенцію безпосереднього музичного висловлювання, у якому звук стає носієм змісту, емоції та думки, а історичний вимір – простором для їх переосмислення.

У першому відділі Трагічна увертюра Йоганнеса Брамса постає як зосереджене осмислення природи трагізму – без конкретного сюжету, але з глибоким внутрішнім конфліктом і напруженою психологічною драматургією. Поруч із нею Скрипковий концерт Людвіга ван Бетховена розкриває інший вимір музичної мови – стриманий, врівноважений і водночас глибоко виразний, де соліст і оркестр взаємодіють як рівноправні партнери, формуючи цілісну звукову тканину.

У другому відділі Симфонія №3 Антона Брукнера, присвячена Ріхарду Вагнеру, втілює масштабне симфонічне мислення, у якому музика розгортається як складна система взаємопов’язаних тем і образів. Її драматургія вибудовується через поєднання контрастних станів – від напруженої урочистості до медитативної зосередженості, від ритмічної енергії до монументальних кульмінацій.

Всім відомий вислів: «Коли говорять гармати – музи мовчать», проте саме музика говорить там, де слова вже безсилі: про пам’ять, людську гідність і цінність життя, повертаючи слухача до осмислення досвіду трагедії та особистісного і колективного досвіду надії.