Називай мене Пітер

Тео ось-ось виповниться одинадцять. А це означає, що його мрія бути викраденим Пітером Пеном може не здійснитися. Пен викрадає тільки тих дітей, яким ще не виповнилося 11.

Тео вирішує діяти рішуче і втікає з дому, щоб оселитися на занедбаному дитячому майданчику, де колись із сестрою бачив Пена. Але зовсім скоро він усвідомлює, що омріяного героя не існує. Проте Тео значно цікавіше залишатися у своєму вигаданому дитячому світі, аніж вчитися жити у реальному.

Він, як і Пітер Пен, викрадає маленьку дівчинку. Майданчик стає для них країною Ніландією, де можна завжди залишатися дітьми.

Це щемлива історія про підлітків і їхні пошуки свого місця в реальному світі. Про те, як інколи складно потоваришувати з однолітками, як важливо бути відповідальним, але найголовніше — навчитися любити, любити всім серцем.